3
Протиставлення цих підходів не є таємницею для всіх, хто читав або праці Глушкова, або "Енциклопедію кібернетики", або, навіть, тільки "Розори управління"/«Бразды управления»[^1] - відому популяризацію, яку один з "піонерів кібернетики" вважав дуже важливою.Історія, зрозуміло, не малювалася двома фарбами.Оскільки за названими підходами стояли представники різних суспільних сил, реальна історична реконструкція має продемонструвати різні форми наведених підходів до автоматизації на державному рівні та пояснити реальне різноманіття поглядів.3
Сопоставление этих подходов не является загадкой для всех, кто читает либо работу Глюшкова, либо «Энциклопедию кибернетики», либо даже Бразды управления» — известная популяризация, которую один из «пионеров кибернетики» считал очень важной.История, конечно же, не была нарисована двумя цветами.Поскольку эти подходы были представителями различных социальных сил, реальная историческая реконструкция должна продемонстрировать различные формы вышеупомянутых подходов к автоматизации на уровне государства и объяснить реальные разнообразные взгляды.4
[^1]: Автор В. Моєв, рос.: В. Моев.5
Якщо ґрунтуватись на архівах планових органів Литовської РСР, виразні альтернативи складали фракції, котрі назвемо фракціями Глушкова, Вєдути, Раяцкаса, "статистиків" й "латишів".Перші дві підтримали даталогічний підхід до загальнодержавної автоматизації, наступні дві підтримали обчислювальний підхід.Як відомо, зараз у Європі панує обчислювальний підхід до проблем загальнодержавної автоматизації у тих нечисленних сферах, де вона ще вважається можливою.Декотре протиріччя полягає у тому, що типових представників обчислювальної фракції, котра поки що отримала політичну перемогу, зараз ніхто не знає.Чи пам’ятає зараз пересічний науковець голову центрального статистичного управління СРСР або Р. Л. Раяцкаса з Литви?Разом із тим, протилежний підхід відомих та впливових вчених Глушкова та Вєдути не тільки не визнається, але й фальшується.Все це можна пояснити тільки дією міцних суспільних сил, причому дуже стихійних.Природу цих сил можна зрозуміти якщо розглянути характерні засади різних фракцій, яких було названо.5
Если основываться на архивах плановых органов Литовской ССР, отчетливые альтернативы составляли фракции, которые назовем фракциями Глушкова, Ведуты, Раяцкаса, «статистиков» и «латышей».Первые две поддержали даталогический подход к общегосударственной автоматизации, следующие две поддержали вычислительный подход.Известно, что в Европе существует вычислительный подход к проблемам национальной автоматизации в тех немногих областях, где это считается возможным.Некоторое противоречие заключается в том, что типичных представителей вычислительной фракции, которая пока что одержала политическую победу, сейчас никто не знает.Помнит ли сейчас рядовой ученый главу центрального статистического управления СССР или Р. Л. Раяцкаса из Литвы?Вместе с тем, противоположный подход известных и влиятельных ученых Глушкова и Ведуты не только не признается, но и фальсифицируется.Все это можно объяснить только действием мощных общественных сил, причем очень стихийных.Природу этих сил можно понять если рассмотреть характерные принципы различных фракций, которые были названы.6
Радикальний обчислювальний підхід пропагував Р. Л. Раяцкас, діяч планових органів у м. Вільні.Він заперечував значення баз даних та стояв на тих засадах, що обчислювальні процедури, майже завжди із значною витратою праці програмістів, мають поєднувати окремі поодинокі частки паперової праці у планових органах.У литовськомовних статтях Р. Л. Раяцкас категоричне заперечував значення поєднання окремих обчислювальних процедур між собою й економії праці програмістів.Щодо пристроїв зберігання, він довгий час відстоював архівну кімнату із перфокартами на противагу "витратним" магнітним носіям.У російськомовних статтях Р. Л. Раяцкас писав ще більш відверто про те, що автоматизація обчислювань аж ніяк не має впливати на інформаційні потоки й не складає окремого фактору змін регламентів паперової праці у планових органах.Здається, засади у статтях різними мовами близькі, але різниця колосальна.Бо литовською мовою йшлося переважно про планові органи Литви, населення якої досягало 3,5 мільйонів.Російською мовою ці тези торкалися навіть не Російської РФСР але усього СРСР, де ємність планових обчислювань була на два та навіть три порядки більш, ніж на Литві.Загальносоюзна ресурсна матриця містила дуже багато груп виробів, котрих не було у ресурсній матриці Литовської РСР.Тобто те, що над Німаном виглядає як неписьменність, у загальнорадянському масштабі висловлює зовсім не необережність й не консерватизм, але дещо більш небезпечне, як доводить історія.6
Радикальный вычислительный подход пропагандировал Р. Л. Раяцкас, деятель плановых органов в г. Вильно.Он отрицал значение баз данных и стоял на тех принципах, что вычислительные процедуры, почти всегда со значительной затратой труда программистов, должны объединять отдельные единичные доли бумажного труда в плановых органах.В литовскоязычных статьях Р. Л. Раяцкас категорически отрицал значение объединения отдельных вычислительных процедур между собой и экономии труда программистов.Относительно устройств хранения, он долгое время отстаивал архивную комнату с перфокартами в противовес «затратным» магнитным носителям.В русскоязычных статьях Р. Л. Раяцкас писал еще более откровенно о том, что автоматизация вычислений отнюдь не должна влиять на информационные потоки и не составляет отдельного фактора изменений регламентов бумажного труда в плановых органах.Кажется, основы в статьях на разных языках близки, но разница колоссальная.Потому что на литовском языке речь шла преимущественно о плановых органах Литвы, население которой достигало 3,5 миллионов.На русском языке эти тезисы касались даже не Российской РФСР, а всего СССР, где емкость плановых вычислений была на два и даже три порядка больше, чем на Литве.Общесоюзная ресурсная матрица содержала очень много групп изделий, которых не было в ресурсной матрице Литовской ССР.То есть то, что над Неманом выглядит как неграмотность, в общесоветском масштабе выражает вовсе не неосторожность и не консерватизм, но нечто более опасное, как доказывает история.7
Розуміння загальнодержавної автоматизації, котре панує зараз, не заперечує значення поєднання окремих обчислювальних процедур та навіть створення окремих загальнодержавних баз даних, але заперечує їхню обов’язкову економічну значущість, придатність до координації праці різних економічних агентів.Це наслідок того, що у сучасності ці агенти приватновласницькі, та тенденція до інформаційної централізації їм не характерна.Насправді зараз замість не дуже складних економічних функцій, загальнодержавна автоматизація у всіх європейських країнах має значний ухил у бік дуже складних функцій шпигунства: громадянського, податкового, комерційного, політичного.Цей ухил, який зараз панує, був майже відсутнім у радянських проектах автоматизації за винятком, як інколи зазначається, республіканської АСУ Латиської РСР.Але даталогічний зміст цієї бази даних по перше не повністю шпигунско-поліцейський, а по друге існують аргументи, котрі взагалі заперечують значення, та навіть існування цього компоненту у складі функцій РАСУ ЛатРСР.Причому, на відміну від ПЕСЕЛ (міжнародно відомого польського реєстру населення) який має шпигунсько-поліцейскі та податкові функції, всі радянські проекти автоматизації якщо не запобігають подібних функцій, то навіть у РАСУ ЛатРСР вважають пріоритетним напрямком автоматизацію широкої господарчої взаємодії всіх виробництв СРСР.Навіть радикальні представники "обчислювальної" фракції подібні Раяцкасу цього не заперечували, та намагалися переконати що саме їхня практика це й є найбільш ефективною формою подібної автоматизації.7
Понимание общегосударственной автоматизации, господствующее сейчас, не отрицает значения объединения отдельных вычислительных процедур и даже создания отдельных общегосударственных баз данных, но отрицает их обязательную экономическую значимость, пригодность к координации труда разных экономических агентов.Это следствие того, что в современности эти агенты частнособственнические и тенденция к информационной централизации им не характерна.На самом деле сейчас вместо не очень сложных экономических функций, общегосударственная автоматизация во всех европейских странах имеет значительный уклон в сторону очень сложных функций шпионажа: гражданского, налогового, коммерческого, политического.Этот уклон, который сейчас господствует, почти отсутствовал в советских проектах автоматизации за исключением, как иногда отмечается, республиканской АСУ Латышской ССР.Но даталогическое содержание этой базы данных во-первых не полностью шпионско-полицейское, а во-вторых существуют аргументы, которые вообще отрицают значение, и даже существование этого компонента в составе функций РАСУ ЛатССР.Причем, в отличие от ПЕСЕЛ (международно известного польского реестра населения) который имеет шпионско-полицейские и налоговые функции, все советские проекты автоматизации если не предотвращают подобных функций, то даже в РАСУ ЛатССР считают приоритетным направлением автоматизацию широкого хозяйственного взаимодействия всех производств СССР.Даже радикальные представители «вычислительной» фракции подобные Раяцкасу этого не отрицали, и пытались убедить что именно их практика это и есть наиболее эффективная форма подобной автоматизации Латышской ССР.8
Фракція "статистиків" демонструє дуже цікаве, але типове збочення.Лишаючи ємність своєї довідкової картотеки без значних змін, голова ЦСУ СРСР пропонував автоматизувати тільки транспорт статистичної інформації та ніяк не розглядав статистичну картотеку ЦСУ у ролі змістової основи різноманітних обчислювальних процедур.Це була вузькопрофесійна частина "обчислювальної" фракції, засади якої можна висловити у тезі, що автоматизація транспорту даних аж ніяк не змінює напрямки потоків даних.Інколи здається, що представники цієї фракції навіть не розуміють, що зміна швидкості отримання даних призводить до принципової зміни їхньої актуальності (якості).8
Фракция «статистиков» демонстрирует очень интересное, но типичное извращение.Оставляя емкость своей справочной картотеки без значительных изменений, председатель ЦСУ СССР предлагал автоматизировать только транспорт статистической информации и никак не рассматривал статистическую картотеку ЦСУ в качестве содержательной основы различных вычислительных процедур.Это была узкопрофессиональная часть «вычислительной» фракции, основы которой можно выразить в тезисе, что автоматизация транспорта данных отнюдь не меняет направления потоков данных.Иногда кажется, что представители этой фракции даже не понимают, что изменение скорости получения данных приводит к принципиальному изменению их актуальности (качества).9
"Латиська" фракція, котра пов’язана із РАСУ ЛатРСР майже не висловлювала якихось поглядів, та складалася переважно з техніків, котрі діяли під дуже кон’юнктурним впливом адміністративних умов, характерних саме для Латвії.Початкові симпатії латиських техніків були на боці даталогічної фракції.Вони спочатку розглядали себе як частину загальнорадянської автоматизації.Але поруч із деградацією радянського господарства, котре набувало щороку більш ринкових рис, вже у середині 1980-х років, коли було сформовано реєстр населення Латвії, почавсь незворотний дрейф у бік управління людьми замість управлення промисловими процесами.Тобто у 1990 році адміністрація РАСУ ЛатРСР вже стоїть на засадах обчислювальної фракції, що можна розглядати як іронію історії.Подібну еволюцію мав так само зовсім не технічний, але теоретичний Центральний економіко-математичний інститут (ЦЕМІ).Це були теж емпірики під впливом стихії, але, на відміну від "латиської" фракції не "практичного", а "теоретичного" напрямку.9
«Латышская» фракция, которая связана с РАСУ ЛатССР почти не выражала каких-либо взглядов, и состояла преимущественно из техников, которые действовали под очень конъюнктурным влиянием административных условий, характерных именно для Латвии.Первоначальные симпатии латышских техников были на стороне даталогической фракции.Они поначалу рассматривали себя как часть общесоветской автоматизации.Но наряду с деградацией советского хозяйства, которое приобретало с каждым годом все более рыночные черты, уже в середине 1980-х годов, когда был сформирован реестр населения Латвии, начался необратимый дрейф в сторону управления людьми вместо управления промышленными процессами.То есть в 1990 году администрация РАСУ ЛатССР уже стоит на принципах вычислительной фракции, что можно рассматривать как иронию истории.Подобную эволюцию имел так же совсем не технический, но теоретический Центральный экономико-математический институт (ЦЭМИ).Это были тоже эмпирики под влиянием стихии, но, в отличие от «латышской» фракции не «практического», а «теоретического» направления.10
Іронією історії є те, що саме у 1990-х роках, коли політичну перемогу дістають радикальні проринкові представники обчислювальної фракції[^2], починається широке застосовування вигідних та зрозумілих навіть школяреві реляційних баз даних.Таким чином, можна зрозуміти, що "латиська" фракція демонструє стихійні тенденції, котрі, як відомо, знищили радянське суспільство як єдине.Воно мало дуже великі для життєздатності симпатії до ринкової "регуляції" господарчого життя й дуже великі антикомуністичні тенденції у вигляді конфліктів ресурсних інтересів різних установ.10
Иронией истории является то, что именно в 1990-х годах, когда политическую победу одерживают радикальные прорыночные представители вычислительной фракции[^2], начинается широкое применение выгодных и понятных даже школьнику реляционных баз данных.Таким образом, можно понять, что «латышская» фракция демонстрирует стихийные тенденции, которые, как известно, уничтожили советское общество как единое.Оно имело очень большие для жизнеспособности симпатии к рыночной «регуляции» хозяйственной жизни и очень большие антикоммунистические тенденции в виде конфликтов ресурсных интересов различных учреждений.11
[^2]: У Росії якісь Г. Х. Попов відкрито визнавав зв’язок між проринковими радикалами та представниками "обчислювальної" фракції: другі допомогли першим проти ідей Китова та Глушкова."Даталогічну" фракцію цей політичний аналог Бальцеровича називає "прихильниками електронного фашизму".Зараз важко не побачити чия економічна лінія насправді веде до фашизму, все одне електронного чи не дуже.11
[^2]: В России некто Г. Х. Попов открыто признавал связь между прорыночными радикалами и представителями «вычислительной» фракции: вторые помогли первым против идей Китова и Глушкова.«Даталогическую» фракцию этот политический аналог Бальцеровича называет «сторонниками электронного фашизма».Сейчас трудно не увидеть чья экономическая линия на самом деле ведет к фашизму, все равно электронному или не очень.12
Дуже цікавим є проект Автоматизованої Системи Планових Розрахунків (АСПР), котрий здійснювавсь під значним впливом фракції Раяцкаса.Нагадаємо, що він не був найбільш впливово постаттю, але тільки найбільш відомий за архівами планових органів Литовської РСР.Скоріш за все на Україні та в Росії були його аналоги.Проектну команду АСПР очолював Микола Лебединський, котрий був дуже схильним до різних поступок: політичних та методологічно-обчислювальних тощо.На час кінця технічної активності Глушкова, котрий вмер на початку 1980-х років, АСПР, математичну частину якого розроблював ЦЕМІ, ще не досяг помітних успіхів у підриві елементів ринкової регуляції й у переробленні структури планових процедур у СРСР на користь переваги нетоварних стосунків.Майже через десятиліття по цьому, 1991-го року, коли систему АСПР було знищено, вона ще не мала ніякої зрозумілої для нефахівця даталогічної структури.У сучасності можна уявити себе БД АСПР 1990 р. як великий JSON[^3] файл, у якому всі зміни відбуваються у транзакціях.Але навіть цю транзакційність не було додано з даталогічних міркувань.Навпаки, вона була викликана переважно ненадійністю техніки та вимогами зрозуміти, чи встиг потрібний обчислювальний процес виконатись повністю до потрібних змін, чи вони ще не зазнали закріплення та їхній результат був загублений.12
Очень интересен проект Автоматизированной Системы Плановых Расчетов (АСПР), который осуществлялся под значительным влиянием фракции Раяцкаса.Напомним, что он не был наиболее влиятельной фигурой, но только наиболее известен по архивам плановых органов Литовской ССР.Скорее всего на Украине и в России были его аналоги.Проектную команду АСПР возглавлял Николай Лебединский, который был очень склонным к различным уступкам: политическим и методологически-вычислительным и тому подобное.Ко времени конца технической активности Глушкова, умершего в начале 1980-х годов, АСПР, математическую часть которого разрабатывал ЦЭМИ, еще не достиг заметных успехов в подрыве элементов рыночной регуляции и в переработке структуры плановых процедур в СССР в пользу преобладания нетоварных отношений.Почти десятилетие спустя, в 1991-м году, когда система АСПР была уничтожена, она еще не имела никакой понятной для неспециалиста даталогической структуры.В современности можно представить себе БД АСПР 1990 г. как большой JSON[^3] файл, в котором все изменения происходят в транзакциях.Но даже эта транзакционность не была добавлена из даталогических соображений.Напротив, она была вызвана в основном ненадежностью техники и требованиями понять, успел ли нужный вычислительный процесс выполниться полностью до нужных изменений, или они еще не закрепились и их результат был утерян.13
[^3]: Див. сторінку json.org.13
[^3]: См. страницу [json.org](https:json.org).14
Сучасна реконструкція сенсу, значення, та, можливе, змісту БД АСПР натикається на фактори значного ускладнення.Автоматизовані системи того часу вимагали значно більше праці програмістів та інженерів, вони значно менш зрозумілі для нефахівців, ніж якісь сучасні аналоги.Наприклад, ієрархічна транзакційна БД 1980-х рр. була більш подібна на спрощену сучасну файлову систему (на зразок ext3), ніж на сучасні БД.По-друге у ієрархічних масивах даних типізація складає значну проблему, тому й, допоки не було дослідження конкретних зразків даних, важко зрозуміти, де рядки букв, де числові коди, де якісь параметри "так чи ні".До того треба додати, що у БД 1980-х років переважно була відсутня більш-менш зрозуміла для нефахівців система йменування одиниць зберігання інформації.До того, у ієрархічних БД у типовому застосовуванні 1980-х років ще не існує гарантій того, що якісь дані мають тільки один еталонний адрес і тільки одну еталонну форму.Того часу у різних гілках ієрархії можливе, майже необхідне, дублювання, бо перевірити всю БД на його відсутність можна тільки досконало розуміючи всі об’єкти зберігання, їхні сенс, форму та значення.Коли БД стає великою, як у ОЦ ДП СРСР, зробити це дуже важко.До того треба додати, що обчислювальне програмування 1980-х рр було переважно програмуванням у специфічно типізованих файлах, причому їхня типізація позначалася програмістом окремо від даних і переважно не мала автоматичної перевірки.Більш-менш зрозумілу для нефахівців трирівневу ієрархію адресу "база даних — схема — об’ект" (класична адресація SQL) ще не було поширено.Можна додати, що у АСПР навіть попередні для класичної SQL-адресації, стосовно спрощені, системи адресації взагалі не застосовувалася.Таким чином, повторне використання масивів даних у БД АСПР мало обмежування переважно змістового характеру.Причому, що пізніші ми читаймо документі у архіві планових органів ЛитРСР, то більш відходить проблема відсутності чи дорожнечі обчислювальних ресурсів, то більш очевидною стає економічна природа того, що єдині масиві даних не формуються й не організуються зрозумілим чином.Це був технічний прояв ситуації, коли недисциплінованість та розгубленість одних міцно підтрималися проринковими симпатіями інших.Навіть у 1990 році БД АСПР ДП СРСР не мала повних класифікаторів для кожного елемента ресурсних матриць, тобто не було досягнуто їхньої повноти й відсутності різних назв тотожних елементів ресурсного планування.Ще 1987 року (може, ця ситуація нарешті не зазнала змін) Білорусь, Литва, Україна та Росія відправляли ресурсні агрегати у ДП СРСР у своїх різних формах, котрі повністю збігалися лише для декотрих ресурсів.Фактично єдиний обчислювальний процес був дуже частковим.Бюрократична перевірка та ототожнення різних елементів класифікаторів забирали багато праці, тому вони лишалися фрагментарними.14
Современная реконструкция смысла, значения, и, возможно, содержания БД АСПР натыкается на факторы значительного усложнения.Автоматизированные системы того времени требовали значительно больше труда программистов и инженеров, они значительно менее понятны для неспециалистов, чем какие-то современные аналоги.Например, иерархическая транзакционная БД 1980-х гг. была более похожа на упрощенную современную файловую систему (вроде ext3), чем на современные БД.Во-вторых в иерархических массивах данных типизация составляет значительную проблему, поэтому, пока не было исследования конкретных образцов данных, трудно понять, где строки букв, где числовые коды, где какие-то параметры «да или нет».К тому надо добавить, что в БД 1980-х годов преимущественно отсутствовала более или менее понятная для неспециалистов система именования единиц хранения информации.К тому же, в иерархических БД в типовом применении 1980-х годов еще не существует гарантий того, что какие-то данные имеют только один эталонный адрес и только одну эталонную форму.В то время в разных ветвях иерархии возможно, почти необходимо, дублирование, потому что проверить всю БД на его отсутствие можно только в совершенстве понимая все объекты хранения, их смысл, форму и значение.Когда БД становится большой, как в ВЦ ГП СССР, сделать это очень трудно.К тому надо добавить, что вычислительное программирование 1980-х гг было преимущественно программированием в специфически типизированных файлах, причем их типизация обозначалась программистом отдельно от данных и в основном не имела автоматической проверки.Более-менее понятная для неспециалистов трехуровневая иерархия адреса «база данных — схема — объект» (классическая адресация SQL) еще не была распространена.Можно добавить, что в АСПР даже предшествующие классической SQL-адресации, относительно упрощенные, системы адресации вообще не применялась.Таким образом, повторное использование массивов данных в БД АСПР имело ограничения преимущественно содержательного характера.Причем, чем позже мы читаем документы в архиве плановых органов ЛитССР, тем более отходит проблема отсутствия или дороговизны вычислительных ресурсов, тем более очевидной становится экономическая природа того, что единые массивы данных не формируются и не организуются понятным образом.Это было техническое проявление ситуации, когда недисциплинированность и растерянность одних прочно поддерживалась прорыночными симпатиями других.Даже в 1990 году БД АСПР ГП СССР не имела полных классификаторов для каждого элемента ресурсных матриц, то есть не была достигнута их полнота и отсутствие различных названий тождественных элементов ресурсного планирования.Еще в 1987 году (может, эта ситуация наконец-то не изменилась) Беларусь, Литва, Украина и Россия отправляли ресурсные агрегаты в ГП СССР в своих различных формах, которые полностью совпадали лишь для некоторых ресурсов.Фактически единый вычислительный процесс был очень частичным.Бюрократическая проверка и отождествление различных элементов классификаторов отнимали много труда, поэтому они оставались фрагментарными.15
Що стосується кількості елементів ресурсного планування, навколо яких переважали нетоварні стосунки, вона була не дуже значною.Причому у групах планування частина нетоварних груп була більшою, ніж частина нетовариних виробів у повному балансі всіх виробів.Це означає, що всередині груп нетовраного планування підприємства фактично запрошувались до ринкового вибору конкретних виробів.Наприклад, радянська установа-підпріємство виробляла дитяче взуття у нетоварній нормі, але між різними формами взуття для підприємства вибір був вже у головному й переважно ринковий.15
Что касается количества элементов ресурсного планирования, вокруг которых преобладали нетоварные отношения, оно было не очень значительным.Причем в группах планирования часть нетоварных групп была больше, чем часть нетоварных изделий в полном балансе всех изделий.Это означает, что внутри групп нетоварного планирования предприятия фактически приглашались к рыночному выбору конкретных изделий.Например, советское учреждение-предприятие производило детскую обувь в нетоварной норме, но между различными формами обуви для предприятия выбор был уже в основном и преимущественно рыночный.16
На жаль, дослідження архівів у Вільні й у Ризі не дозволяє зробити оцінку співвідношення товарних та нетоварних груп планування, котра може бути розширена на СРСР.Така оцінка має вироблятись переважно з російськомовних джерел, доступ до яких складає географічні, мовні, та, мабуть, адміністративні проблеми.16
К сожалению, исследование архивов в Вильне и в Риге не позволяет сделать оценку соотношения товарных и нетоварных групп планирования, которая может быть расширена на СССР.Такая оценка должна производиться преимущественно из русскоязычных источников, доступ к которым составляет географические, языковые, и, видимо, административные проблемы.17
Німці кажуть, що хтось їде на історичному процесі, когось він везе, але когось волочить за собою шляхом на шпагаті.Безумовно, представники фракції Раяцкаса належать до останньої групи.Інакше неможливе пояснити, чому у БД АСПР до останніх місяців пробували ігнорувати принципи даталогічної цілісності, які ще до Глушкова виводив Анатоль Іванович Китов — піонер радянської кібернетики.Причому якщо Китов та Глушков починали із розгортання цілісних даталогічних проектів під конкретні технічні засоби, історія БД АСПР демонструє протилежну тенденцію.Документи Державної комісії з планування Радянської Литви доводять, що щороку нові технічні засоби примушували рухатись у напрямку, протилежному щодо "кібернетичного ідеалу" Раяцкаса.Тобто наближатись до даталогічної цілісності, формувати єдині каталоги й тримати єдину еталону форму даних, яку застосовують різноманітні обчислювальні процеси.У спогадах вже дуже старих представників планових органів Литви можна почути, що загальносоюзна кількість автоматизованих обчислювальних процесів над масивами даних з планування у 1990 році досягала 10-20 тисяч.Хоча у них вже не можна розібратись без бази даних, значна більшість з них була дуже фрагментарними обчислюваннями, причому десь полова здійснювалася у республіканських обчислювальних центрах.Але навіть менша частина найбільш ємних обчислювальних процесів викликала прагнення до каталогізації та повторного використовування планових даних, до зрозумілого нефахівцям розташування їх у системі йменування БД.Цього вже ніколи у АСПР СРСР не відбудеться.Технічне та теоретичне обґрунтування АСПР було черговим проявом стихійності у радянському житті.Це була саме та стихійність, котра веде до господарчого занепаду, котра привела Литву Раяцкаса до масової еміграції, Україну Глушкова до війни, а більшість російських областей до безробіття, що зростає швидше, ніж в Латвії.17
Немцы говорят, что кто-то едет на историческом процессе, кого-то он везет, но кого-то волочит за собой по дороге на шпагате.Безусловно, представители фракции Раяцкаса относятся к последней группе.Иначе невозможно объяснить, почему в БД АСПР до последних месяцев пытались игнорировать принципы даталогической целостности, которые еще до Глушкова выводил Анатолий Иванович Китов — пионер советской кибернетики.Причем если Китов и Глушков начинали с развертывания целостных даталогических проектов под конкретные технические средства, история БД АСПР демонстрирует противоположную тенденцию.Документы Государственной комиссии по планированию Советской Литвы доказывают, что каждый год новые технические средства заставляли двигаться в направлении, противоположном относительно «кибернетического идеала» Раяцкаса.То есть приближаться к даталогической целостности, формировать единые каталоги и держать единую эталонную форму данных, применяемую различными вычислительными процессами.В воспоминаниях уже очень старых представителей плановых органов Литвы можно услышать, что общесоюзное количество автоматизированных вычислительных процессов над массивами данных по планированию в 1990 году достигало 10-20 тысяч.Хотя в них уже нельзя разобраться без базы данных, значительное большинство из них было очень фрагментарными вычислениями, причем где-то половина осуществлялась в республиканских вычислительных центрах.Но даже меньшая часть наиболее емких вычислительных процессов вызывала стремление к каталогизации и повторному использованию плановых данных, к понятному неспециалистам расположению их в системе именования БД.Этого уже никогда в АСПР СССР не произойдет.Техническое и теоретическое обоснование АСПР было очередным проявлением стихийности в советской жизни.Это была именно та стихийность, которая ведет к хозяйственному упадку, которая привела Литву Раяцкаса к массовой эмиграции, Украину Глушкова к войне, а большинство российских областей к безработице, растущей быстрее, чем в Латвии.18
Колективне й голосне управління спільними й суспільними силами на основі нетоварних стосунків знову встане на порядку денному як питання виживання.Вже нашого часу обчислювальний підхід до загальнодержавної автоматизації виявивсь як проринковий інструмент, який веде до управлення людьми, але не процесами виробництва.Тобто, як доводить історія, до гіпертрофії шпигунсько-поліцейських функцій в умовах неможливості досягнути бодай-якусь економічну ефективність у суспільстві, де необхідний прибуток став головним критерієм будь-якого господарчого процесу.На противагу цьому, зокрема у досягненні великої економічної ефективності може допомогти даталогічний підхід, котрий пропагували ще Китов, Глушков та Вєдута.18
Коллективное и громкое управление общими и общественными силами на основе нетоварных отношений вновь встанет на повестку дня как вопрос выживания.Уже в наше время вычислительный подход к общегосударственной автоматизации проявился как прорыночный инструмент, ведущий к управлению людьми, но не процессами производства.То есть, как доказывает история, к гипертрофии шпионско-полицейских функций в условиях невозможности достичь хоть какой-то экономической эффективности в обществе, где необходимая прибыль стала главным критерием любого хозяйственного процесса.В противовес этому, в частности в достижении большой экономической эффективности может помочь даталогический подход, который пропагандировали еще Китов, Глушков и Ведута.19
Микола Вєдута був радянським економістом, який був причетним до процесу планування у Білорусії.Причому критику АСПР БРСР Вєдута здійснює виходячи із засад, що методологія планування у СРСР ще дуже дисбалансова й занадто багато місця лишає рикновим стосункам, які вже можна подолати за рахунок створення теорії міжгалузевих балансів, котра буде основана на розумінні максимальних перспективних обчислювальних можливостей.Вєдута встиг підготувати таку теорію на математичному рівні, вона також мала декотру дуже часткову (тому малодостовірну, хоча й успішну) реалізацію у АСПР БРСР.19
Николай Ведута был советским экономистом, который был причастен к процессу планирования в Белоруссии.Причем критику АССР БССР Ведута осуществляет исходя из того, что методология планирования в СССР еще очень дисбалансная и слишком много места оставляет рисковым отношениям, которые уже можно преодолеть за счет создания теории межотраслевых балансов, которая будет основана на понимании максимальных перспективных вычислительных возможностей.Ведута успел подготовить такую теорию на математическом уровне, она также имела некоторую очень частичную (поэтому малодостоверную, хотя и успешную) реализацию в АСПР БССР.20
Вєдута критикує Глушкова у тому напрямку, що посідання емпіричною повнотою даних ще не виробляє стратегію планування, котра породжується розумінням економічного сенсу різних даних.Таким чином він складає радикальну частину даталогічної фракції, та, подібно до Глушкова, заперечує значення фрагментарних масивів даних у АСПР БРСР, не вважає її удосконаленням планування, а тільки тривіальним продовженням (під невирішальним впливом розвитку обчислювальної техніки) практики планування, яка вже склалася.Вєдута, подібно Глушкову вважає, що "не можна автоматизувати хаос", але вважає головною запорукою упорядкування процесу планування не стільки повноту й правдивість емпіричних господарчих показників, скільки правильну методологію ресурсного планування, котра має мати способи удосконалювання разом із зростанням обчислювальних потужностей.20
Ведута критикует Глушкова в том направлении, что обладание эмпирической полнотой данных еще не вырабатывает стратегию планирования, которая порождается пониманием экономического смысла различных данных.Таким образом он составляет радикальную часть даталогической фракции, и, подобно Глушкову, отрицает значение фрагментарных массивов данных в АСПР БССР, не считает ее усовершенствованием планирования, а только тривиальным продолжением (под нерешающим влиянием развития вычислительной техники) уже сложившейся практики планирования.Ведута, подобно Глушкову считает, что «нельзя автоматизировать хаос», но считает главным залогом упорядочения процесса планирования не столько полноту и правдивость эмпирических хозяйственных показателей, сколько правильную методологию ресурсного планирования, которая должна иметь способы совершенствования по мере роста вычислительных мощностей.21
Наша невесела сучасна практика доводить, що перемога фракції Раяцкаса була прологом до розбудови й демонтування системи всезагального господарчого планування.У опозиції поліцейско-шпигунських та господарсько-синхронизаційних функцій це означає повну перемогу й гіпертрофію перших далеко за кордони необхідності.Так у системі ПЕСЕЛ ще з часів надзвичайного стану (1980 р.) ті функції, котрі Глушков вважав для загальнодержавної автоматизації третьорядними, а Китов несуттєвими, лишаються якщо не єдиними, то головними!Це ще якщо не казати по централізоване всеохопне напівдержавне відеоспостереження у Берліні.Втрати на подібні системи ще більш знижують загальну економічну ефективність, хоча є для декого дуже прибутковими.Як раз тому у технічному сенсі лишаються актуальними загальні принципи автоматизації подолання товарності, котрі були закладені у ескізах Китовм, а у сучасній формі Глушковим.Що стосується суспільного сенсу, тут зауваження та попередження Вєдути здійснилися більш ніж повністю.21
Наша невеселая современная практика доказывает, что победа фракции Раяцкаса была прологом к построению и демонтажу системы всеобщего хозяйственного планирования.В оппозиции полицейско-шпионских и хозяйственно-синхронизационных функций это означает полную победу и гипертрофию первых далеко за границы необходимости.Так в системе ПЭСЭЛ еще со времен чрезвычайного положения (1980 г.) те функции, которые Глушков считал для общегосударственной автоматизации третьестепенными, а Китов несущественными, остаются если не единственными, то главными!Это еще если не говорить о централизованном всеобъемлющем полугосударственном видеонаблюдении в Берлине.Потери на подобные системы еще более снижают общую экономическую эффективность, хотя являются для некоторых очень прибыльными.Как раз поэтому в техническом смысле остаются актуальными общие принципы автоматизации преодоления товарности, которые были заложены в эскизах Китовым, а в современной форме Глушковым.Что касается общественного смысла, здесь замечания и предупреждения Ведуты сбылись более чем полностью.22
Тому напрямок пошуку шляхів розгортання нетоварного господарства має єднати технічні принципи будування єдиної автоматизованої системи за Глушковим та змістові принципи створення натуральних міжгалузевих балансів за Вєдутою.22
Поэтому направление поиска путей развертывания нетоварного хозяйства должно объединить технические принципы построения единой автоматизированной системы по Глушкову и содержательные принципы создания натуральных межотраслевых балансов по Ведуте.