Lingtrain Magic Book

(роздуми над декотрими ідеями Віктора Глушкова)

(размышления над некоторыми идеями Виктора Глушкова)

Тим, хто читав хоча б деякі популяризації ідей Глушкова має бути відомим, що на питання, які саме суспільні форми передбачає ЗДАС він відповідав, що цей технологічний проект ніяк не обмежує суспільні форми, всередині яких розгортається автоматизована обчислювально-облікова праця.Контекст всіх відповідей Глушкова на подібні питання дає можливість також встановити, що йдеться не про будь-які суспільні форми, але саме про форми того суспільства, котре долає товарність всіх господарчих стосунків, котре має метою не прибутковість і швидкий обіг грошей, а економічну ефективність.Тобто у будь-якому разі йдеться про суспільні форми того, що називається у суспільній науці диктатурою пролетаріату.Досвідчений дослідник суспільних явищ має знати, що насправді виразної байдужості до суспільних форм має жодне твердження про суспільне життя.Але Глушков чомусь декілька разів наче створює подібну ілюзію.Важко сумніватись, що це була своєрідна гра із професійною обмеженістю співрозмовників.

Тем, кто читал хотя бы некоторые популяризации идей Глушкова, должно быть известно, что на вопрос, какие именно общественные формы предполагает ОГАС, он отвечал, что этот технологический проект никак не ограничивает общественные формы, внутри которых разворачивается автоматизированный вычислительно-учетный труд.Контекст всех ответов Глушкова на подобные вопросы позволяет также установить, что речь идет не о любых общественных формах, но именно о формах того общества, которое преодолевает товарность всех хозяйственных отношений, которое имеет целью не прибыльность и быстрое обращение денег, а экономическую эффективность.То есть в любом случае речь идет об общественных формах того, что называется в общественной науке диктатурой пролетариата.Опытный исследователь общественных явлений должен знать, что на самом деле выразительного безразличия к общественным формам не имеет ни одно утверждение об общественной жизни.Но Глушков почему-то несколько раз как бы создает подобную иллюзию.Трудно сомневаться, что это была своеобразная игра с профессиональной ограниченностью собеседников.

Насправді займатись дослідженнями того, яким саме суспільним формам сприяє здійснення ЗДАС Глушков не став по декільком чинникам.Передовсім, це політична невизначеність долі ЗДАС.По-друге, це досить швидкий розвиток технічних засобів обліку й обчислювань.По-третє, це практичність Глушкова й його неповага до спостерігальних настроїв у суспільстві.Сьогодні існує версія, що Глушков казав про різноманітні суспільні форми, які пов’язані із ЗДАС, тому, що не хотів виглядати як прихильник "надмірного демократизму" для фракції своїх опонентів у КПРС.Насправді це дуже сучасна ідеологізація, ідеологічні підстави якої ледь сягають 1991 р. По-перше, Глушков, як майже будь-який інший пересічний радянський науковий робітник, ніколи не вкривав прихильності до самоврядування.По-друге, він мав багато однодумців між інших високопосадовців не тільки у ЦК КП України але й на рівні вищих органів КПРС.По-третє, окремі необхідні технічні характеристики обчислювальної техніки 1970-х рр схиляють скоріш до того, що "самоврядування" та "демократизм" для способу застосовування системи подібних обчислювальних засобів це дуже й дуже зовнішні характеристики.

На самом деле заниматься исследованиями того, каким именно общественным формам способствует осуществление ОГАС Глушков не стал по нескольким факторам.Прежде всего, это политическая неопределенность судьбы ОГАС.Во-вторых, это достаточно быстрое развитие технических средств учета и вычислений.В-третьих, это практичность Глушкова и его неуважение к наблюдательным настроениям в обществе.Сегодня существует версия, что Глушков говорил о различных общественных формах, связанных с ОГАС, потому, что не хотел выглядеть как сторонник «чрезмерного демократизма» для фракции своих оппонентов в КПСС.На самом деле это очень современная идеологизация, идеологические основания которой едва достигают 1991 г. Во-первых, Глушков, как почти любой другой рядовой советский научный работник, никогда не скрывал приверженности к самоуправлению.Во-вторых, он имел много единомышленников среди других высокопоставленных чиновников не только в ЦК КП Украины, но и на уровне высших органов КПСС.В-третьих, отдельные необходимые технические характеристики вычислительной техники 1970-х гг склоняют скорее к тому, что «самоуправление» и «демократизм» для способа применения системы подобных вычислительных средств это очень и очень внешние характеристики.

Щоби підтвердити чи перевірити ці висновки треба розібратись із технічними якостями тих програмних засобів, котрих було згадано у одному з варіантів проекту ЗДАС, котрий був підготовлений пізніше 1975 р. Ці програмні засоби загальновідомі: мова програмування ПЛ/1, система управління базами даних "ОКА" та програма СІОД.Навряд чи буде корисно обговорювати у зв’язку із позначеними проблемами мову програмування ПЛ/1, оскільки мови програмування взагалі мають у суспільстві тільки партикулярне значення, тоді як саме системи управлянні базами даних є спеціальними програмами, котрі здійснюють функцію спільної праці над даними, тобто їхнього усуспільнення.Зараз дуже важко шукати довідки про програмні інструменти Єдиної Серії Електронно-Обчислювальних Машин (ЄС ЕОМ) 1970-х рр., але згадок у мемуарах вистачає, щоби зрозуміти, що СІОД це скорочення від "система інтеграції і обробки даних".Згадується версія СІОД-3-ОС, що вказує на зв’язок цього програмного продукту із операційною системою.Тобто це теж суто технічна річ, тоді як функція усуспільнення даних переважно передається СУБД ОКА.

Чтобы подтвердить или проверить эти выводы надо разобраться с техническими качествами тех программных средств, которые были упомянуты в одном из вариантов проекта ОГАС, который был подготовлен позже 1975 г. Эти программные средства общеизвестны: язык программирования ПЛ/1, система управления базами данных «ОКА» и программа СИОД.Вряд ли будет полезно обсуждать в связи с обозначенными проблемами язык программирования ПЛ/1, поскольку языки программирования вообще имеют в обществе только партикулярное значение, тогда как именно системы управлении базами данных являются специальными программами, осуществляющими функцию совместной работы над данными, т.е. их обобществления.Сейчас очень трудно искать справки о программных инструментах Единой Серии Электронно-Вычислительных Машин (ЕС ЭВМ) 1970-х гг., но упоминаний в мемуарах достаточно, чтобы понять, что СИОД это сокращение от «система интеграции и обработки данных».Упоминается версия СИОД-3-ОС, что указывает на связь этого программного продукта с операционной системой.То есть это тоже чисто техническая вещь, тогда как функция обобществления данных преимущественно передается СУБД ОКА.

Декотрі висновки щодо суспільних форм, котрі могла породити ЗДАС хоча б навколо себе, таким чином, можна зробити із дослідження споживчих якостей СУБД ОКА а також іншої СУБД ДІСОД, котра звичайно згадується у інших, ніж проекти ЗДАС, джерелах поруч.

Некоторые выводы относительно общественных форм, которые могла породить ОГАС хотя бы вокруг себя, таким образом, можно сделать из исследования потребительских качеств СУБД ОКА а также другой СУБД ДИСОД, которая обычно упоминается в других, чем проекты ОГАС, источниках рядом.

Коли зараз йдеться про суспільні фактори формування ієрархічних БД, звичайно кажуть про те, що їхнє поняття формується як зображення суспільного поняття ієрархії у техніко-математичній сфері програмування.Зрозуміло, що спосіб зв’язку даних (або "моделі даних", як кажуть фахівці) у ієрархічних базах даних є математичним висловом поняття ієрархії.Але, разом із тим, взаємодія суспільного й математичного поняття ієрархії цим не вичерпується.Бо великі ієрархічні бази даних як форма усуспільнення інформації формують навколо себе специфічні суспільні стосунки, котрі якимось чином співвідносяться із стосунками навколишнього суспільства.Тобто ми маємо критерій, який дозволяє перевіряти стосунки навколо формування й функціювання баз даних на прогресивний чи реакційний напрямок.

Когда сейчас речь идет об общественных факторах формирования иерархических БД, обычно говорят о том, что их понятие формируется как изображение общественного понятия иерархии в технико-математической сфере программирования.Понятно, что способ связи данных (или «модели данных», как говорят специалисты) в иерархических базах данных является математическим выражением понятия иерархии.Но, вместе с тем, взаимодействие общественного и математического понятия иерархии этим не исчерпывается.Потому что большие иерархические базы данных как форма обобществления информации формируют вокруг себя специфические общественные отношения, которые каким-то образом соотносятся с отношениями окружающего общества.То есть мы имеем критерий, позволяющий проверять отношения вокруг формирования и функционирования баз данных на прогрессивное или реакционное направление.

Варто вже спочатку абстрагуватись від способу розташовування даних на машинних носіях у 1975-1985 роках.Оскільки він змінювавсь у прогресивному напрямку й займав щороку менш праці фахівців, це не був фактор, вплив якого треба вважати вирішальним.Тому треба приділити увагу головної категорії даталогії — модель даних.Ця категорія має саме таке значення як буття для науки про мислення чи товар для політичної арифметики, резигнація для естетики чи безпаперовість для кібернетики.Тобто, у будь якому разі ми маємо дещо у основі, що у декотрому сенсі протилежно головному напрямку досліджень.Бо наука про мислення не досліджує буття як таке, політична арифметика (тобто критика політичної економії) не досліджує товар, а тільки способи його переходу у протилежність, естетика не досліджує резигнацію інакше як тільки у зв’язку із її перетворенням на протилежність, тобто на всезагальну небайдужість.Саме так кібернетика є критикою паперових форм обліку й відповідних способів суспільного й технічного управління.Подібним чином датологія, тобто наука про дані починається із того, що її підставу складає декотра модель даних, яка обумовлює всі рекомендації щодо висловлення предметного змісту у технічних формах будь-яких баз даних.Тобто треба розібратись із тим що таке модель даних.

Следует уже сначала абстрагироваться от способа размещения данных на машинных носителях в 1975-1985 годах.Поскольку он менялся в прогрессивном направлении и занимал ежегодно менее труда специалистов, это не был фактор, влияние которого надо считать решающим.Поэтому нужно уделить внимание главной категории даталогии — модель данных.Эта категория имеет именно такое значение как бытие для науки о мышлении или товар для политической арифметики, резигнация для эстетики или безбумажность для кибернетики.То есть, в любом случае мы имеем нечто в основе, что в некотором смысле противоположно главному направлению исследований.Ибо наука о мышлении не исследует бытие как таковое, политическая арифметика (то есть критика политической экономии) не исследует товар, а только способы его перехода в противоположность, эстетика не исследует резигнацию иначе как только в связи с ее превращением в противоположность, то есть во всеобщее безразличие.Именно так кибернетика является критикой бумажных форм учета и соответствующих способов общественного и технического управления.Подобным образом датология, то есть наука о данных начинается с того, что ее основание составляет некоторая модель данных, которая обуславливает все рекомендации по выражению предметного содержания в технических формах любых баз данных.То есть нужно разобраться с тем что такое модель данных.

Модель даних можна спрощено пояснити як перелік змістових дій над носіями інформації.Наприклад, паперова картка обліку книги у каталозі бібліотеки дозволяє заповнення у разі додання книги до фонду, зрідка удосконалення написів, перехід до шафи із книжками, перевірку книгою, про яку йдеться, звернення у авторський, тематичний, загальний каталог.Може здаватись, що подібних операцій дуже багато, але насправді існує кілька математичних моделей, котрі дозволяють висловити формальний зміст будь-яких операцій обліку й перевірки.Ієрархічна модель котру покладено у основу СУБД ОКА в наш час не зникла, а знайшла тривке висловлення у принципах файлової системи.Її умовно ізольований фрагмент зараз може імітувати поведінку СУБД ОКА із не дуже значними змінами.Типові операції файлової системи у операційних системах Лінукс повністю відповідають головним елементарним функціям СУБД ОКА: створити й усунути каталог, створити й усунути файл, зробити перехід по каталогах (mkdir, rmdir, echo > plik.txt, rm, cd).Дуже подібною була й перевірка прав доступу, яка, до речі, не має значного впливу на спосіб суспільного застосовування бази даних.Що було оригінальним, так це типізація вузлів.Тобто було позначено, що декотру адресу займає ціле число, декотру символьний рядок у кодуванні ДКОІ1, декотру десятковий запис раціонального числа, декотру щось ще.

Модель данных можно упрощенно объяснить как перечень содержательных действий над носителями информации.Например, бумажная карточка учета книги в каталоге библиотеки позволяет заполнение в случае добавления книги в фонд, изредка усовершенствование надписей, переход в шкаф с книгами, проверку книгой, о которой идет речь, обращение в авторский, тематический, общий каталог.Может казаться, что подобных операций очень много, но на самом деле существует несколько математических моделей, которые позволяют выразить формальный смысл любых операций учета и проверки.Иерархическая модель которая положена в основу СУБД ОКА в наше время не исчезла, а нашла прочное выражение в принципах файловой системы.Ее условно изолированный фрагмент сейчас может имитировать поведение СУБД ОКА с не очень значительными изменениями.Типичные операции файловой системы в операционных системах Линукс полностью соответствуют главным элементарным функциям СУБД ОКА: создать и удалить каталог, создать и удалить файл, совершить переход по каталогам (mkdir, rmdir, echo > plik.txt, rm, cd).Очень похожей была и проверка прав доступа, которая, кстати, не имеет значительного влияния на способ общественного применения базы данных.Что было оригинальным, так это типизация узлов.То есть было обозначено, что некоторый адрес занимает целое число, некоторый символьный ряд в кодировке ДКОИ, некоторый десятичная запись рационального числа, некоторый что-то еще.

Уважний читач із того, що майже кожна цифрова машина має файлову систему може вивести те, що її критика буде дуже штучною.Але йдеться не про функції організації функціювання окремої машини, а про усуспільнення.Автоматизована система планових розрахунків державного комітету з планування була передовсім засобом усуспільнення хай хоча б у кордонах закладу.Тому наша оцінка має стосуватись саме цих функцій у першу чергу.Тут можна побачити що БД АСПР ДП СРСР була близько аналогічна на будь-який великий сучасний файловий сервер, хиба що "файли" (вузли СУБД ОКА) булі невеликими й типізованими.Ієрархічна організація усуспільнення виявилася неконкурентоспроможною для довготермінового функціювання більш-менш великих організацій.Досі вона лишається або у дрібних фірм, або на етапі формування реляційних(стосункових) баз даних.Чому так виходить?Треба уявити, що якусь файлову систему із тисячами каталогів й кількома десятками тисяч файлів спробує використовувати якась організація.Очевидно, що людська пам’ять не може зберігати що й де там зберігається, у якому випадку й що саме додається до кожного із каталогів.Таким чином починають працювати "секторальні відповідні", котрі знають свою гілку ієрархічної БД, але погано розбираються у сусідніх.Згодом їм стає потрібним наче координатор, котрий фактично керує способами додання інформації.Щоби уникнути зайвого дублювання інформації згодом видаються директиви про те, де шукати еталони форми якихось первинних довідок.Подібних директив стає щоразу більше й навіть деспотичне втручання керівників не вирішує проблеми, бо обробці підлягає щоразу більш даних.Ієрархічна велика база даних як спосіб усуспільнення даних відбудовує навколо себе ... ієрархію.Це звичайна історія американських комерційних фірм, котрі майже всі закинули ієрархічні бази даних ще до кризи 1998 року.Але, ось іронія історії, Держплан СРСР, який мав труднощі з того, що ієрархічні стосунки більш не дозволяють збільшувати економічну ефективність, спробував вирішити ці проблеми створінням ієрархічної бази даних, котра відбудувала навколо себе ... ієрархію.Тобто, оскільки Держплан СРСР мав відділи й "секторальні відповідальні" СУБД ОКА відповідали або ним, або групам відділів, навіть інформаційну єдність усередині ДП СРСР не було досягнуто.Бо купа партикулярних справ не є посполитою (спільною й колективною) справою, хоча протилежна теза правильна.

Внимательный читатель из того, что почти каждая цифровая машина имеет файловую систему может вывести то, что ее критика будет очень искусственной.Но речь идет не о функциях организации функционирования отдельной машины, а об обобществлении.Автоматизированная система плановых расчетов государственного комитета по планированию была прежде всего средством обобществления пусть хотя бы в границах учреждения.Поэтому наша оценка должна касаться именно этих функций в первую очередь.Здесь можно увидеть что БД АСПР ГП СССР была близко аналогична любому крупному современному файловому серверу, разве что «файлы» (узлы СУБД ОКА) были небольшими и типизированными.Иерархическая организация обобществления оказалась неконкурентоспособной для долгосрочного функционирования более или менее крупных организаций.До сих пор она остается либо у мелких фирм, либо на этапе формирования реляционных (реляционных) баз данных.Почему так получается?Надо представить, что некую файловую систему с тысячами каталогов и несколькими десятками тысяч файлов попытается использовать какая-то организация.Очевидно, что человеческая память не может хранить что и где там хранится, в каком случае и что именно добавляется к каждому из каталогов.Таким образом начинают работать «секторальные соответчики», которые знают свою ветку иерархической БД, но плохо разбираются в соседних.Со временем им становится нужен как бы координатор, который фактически руководит способами добавления информации.Во избежание излишнего дублирования информации впоследствии выдаются директивы о том, где искать эталоны формы каких-то первичных справок.Подобных директив становится все больше и даже деспотическое вмешательство руководителей не решает проблемы, потому что обработке подлежит все больше данных.Иерархическая большая база данных как способ обобществления данных отстраивает вокруг себя ... иерархию.Это обычная история американских коммерческих фирм, которые почти все забросили иерархические базы данных еще до кризиса 1998 года.Но, вот ирония истории, Госплан СССР, который испытывал трудности с тем, что иерархические отношения более не позволяют увеличивать экономическую эффективность, попытался решить эти проблемы созданием иерархической базы данных, которая отстроила вокруг себя ... иерархию.То есть, поскольку Госплан СССР имел отделы и «секторальные ответственные» СУБД ОКА соответствовали либо им, либо группам отделов, даже информационное единство внутри ГП СССР не было достигнуто.Потому что куча партикулярных дел не является общим (общим и коллективным) делом, хотя противоположный тезис верен.

Яка була альтернатива на той час?Фахівці того часу у спогадах поруч із СУБД ОКА згадують СУБД ДІСОД.Це була вже система управляння сітковою базою даних.Тобто треба розібратись із суспільними якостями сіткових баз даних.

Какая была альтернатива в то время?Специалисты того времени в воспоминаниях рядом с СУБД ОКА упоминают СУБД ДИСОД.Это была уже система управления сеточной базой данных.То есть надо разобраться с общественными качествами сеточных баз данных.

Математичне висловлення ієрархічних баз даних називається орієнтованим графом, де кожен вузол має приймати лише один зв’язок (від вищого) та віддавати кільки завгодно зв’язків нижчим.Сіткова база даних висловлюється подібною математичною структурою, яка відмінюється тільки тим, що вузол може бути закріплений одразу на кількох гілках.У суспільному й адміністративному сенсі це означає, що можна уникнути дублювання даних, якщо вони стосуються чогось одного.Тобто дані з матеріалів для будування шкіл можна одразу додати у вузли планування для міністерства народної освіти Радянської Литви й міністерства будівництва цієї радянської держави.Тому редагування через одну адресу автоматично змінює те, що доступно через інші еквівалентні, бо всі адреси посилаються лише на одну структуру даних.Важко не помітити, що це зовнішнє об’єднання, здійснення якого покладено на кмітливих техніків чи добродіїв - плановиків."Якщо хтось помітить, що є дублювання..." - цей вислів характерний для пізньорадянського формалізму й непевності.Ніяких формальних способів протистояння дублюванню тут немає, працівникам з планування нічого не допомагає його уникати, між відповідними за різні гілки все також існує "координатор", котрий має тенденцію перетворюватись на пана.

Математическое выражение иерархических баз данных называется ориентированным графом, где каждый узел должен принимать только одну связь (от высшего) и отдавать сколько угодно связей нижестоящим.Сеточная база данных выражается подобной математической структурой, которая отличается только тем, что узел может быть закреплен сразу на нескольких ветвях.В общественном и административном смысле это означает, что можно избежать дублирования данных, если они касаются чего-то одного.То есть данные из материалов для строительства школ можно сразу добавить в узлы планирования для министерства народного образования Советской Литвы и министерства строительства этого советского государства.Поэтому редактирование через один адрес автоматически изменяет то, что доступно через другие эквивалентные, потому что все адреса ссылаются только на одну структуру данных.Трудно не заметить, что это внешнее объединение, осуществление которого возложено на сообразительных техников или господ — плановиков.«Если кто-то заметит, что есть дублирование...» - это выражение характерно для позднесоветского формализма и неуверенности.Никаких формальных способов противостояния дублированию здесь нет, работникам по планированию ничего не помогает его избегать, между ответственными за разные ветви все также существует «координатор», который имеет тенденцию превращаться в господина.

Якщо ієрархічні бази даних як спосіб усуспільнення породжують навколо себе ієрархію (а це не зовсім очевидний зв’язок), не можна казати, що сіткові бази даних породжують щось принципово інше, наприклад, так звані сіткові способи організації.Ця аналогія буде вже недоречною.

Если иерархические базы данных как способ обобществления порождают вокруг себя иерархию (а это не совсем очевидная связь), нельзя говорить, что сеточные базы данных порождают нечто принципиально иное, например, так называемые сеточные способы организации.Эта аналогия будет уже неуместной.

У сучасності даталогічна фракція щодо загальнодержавної автоматизації звичайно пов’язується із реляційною моделлю даних.Це може здаватись природним, але історично така асоціація має більш математичні, ніж технічні передумови.Цікаво, що всі проекти ЗДАС мали вказання на ієрархічні бази даних, зокрема на СУБД ОКА.Навіть той проект 1980 р., який Глушков вже не підписав з приводу фрагментарності й суспільної потворності має саме ієрархічні БД як основу.Постає питання, чи є взагалі вказання щодо стосункових або реляційних баз даних у працях Глушкова?

В современности даталогическая фракция относительно общегосударственной автоматизации обычно связывается с реляционной моделью данных.Это может показаться естественным, но исторически такая ассоциация имеет более математические, чем технические предпосылки.Интересно, что все проекты ОГАС имели указание на иерархические базы данных, в частности на СУБД ОКА.Даже тот проект 1980 г., который Глушков уже не подписал по поводу фрагментарности и общественного уродства имеет именно иерархические БД как основу.Возникает вопрос, есть ли вообще указания на отношенческие или реляционные базы данных в работах Глушкова?

Ідею стосункових баз даних було подано британським математиком Едґаром Коддом у другої третині 1970 року.Початкову публікацію англійською мовою зайти неважко: Edgar F. Codd, Communications of the ACM, Vol.13, No. 6, June 1970.Тобто хронологічно між цією публікацією й кінцем життя Глушкова є як мінімум 12 повних років.Через кілька років у Сполучених Штатах відбудеться перша проба публікації проекту мови запитів у бази даних, котра основана на англійській мові й котра пізніше перетворилась на загальновідому SQL, для розуміння якої зараз знання англійської лексики майже нічого не дає й якому її незнання не заважає.

Идея отношений баз данных была представлена британским математиком Эдгаром Коддом во второй трети 1970 года.Первоначальную публикацию на английском языке найти нетрудно: Edgar F. Codd, Communications of the ACM, Vol.13, No. 6, June 1970.То есть хронологически между этой публикацией и концом жизни Глушкова есть как минимум 12 полных лет.Через несколько лет в Соединенных Штатах состоится первая проба публикации проекта языка запросов в базы данных, который основан на английском языке и который позже превратился в общеизвестный SQL, для понимания которого сейчас знание английской лексики почти ничего не дает и которому его незнание не мешает.

У популярному підручнику — у російськомовній книзі "Основи безпаперової інформатики", Глушков торкається формальної мови звернення до ієрархічних баз даних, але стосункову модель даних розглядає переважно як перспективну математичну концепцію, яка ще не зазнала своєї виразної реалізації.Це не дивно, бо свої відомі 12 правил, полеміка над якими відкрила низку сучасних реалізацій колективних стосункових| або реляційних баз даних Едґар Кодд оприлюднив тільки 1985 року, через 2 роки після смерті Глушкова.Очевидно, що за життя Глушкова відбувалося накопичення знань із особливостей застосовування стосункової математичної моделі до реалізації колективних баз даних.

В популярном учебнике — в русскоязычной книге «Основы безбумажной информатики», Глушков касается формального языка обращения к иерархическим базам данных, но реляционную модель данных рассматривает преимущественно как перспективную математическую концепцию, которая еще не претерпела своей выразительной реализации.Это неудивительно, потому что свои известные 12 правил, полемика над которыми открыла ряд современных реализаций коллективных отношений или реляционных баз данных, Эдгар Кодд обнародовал только в 1985 году, через 2 года после смерти Глушкова.Очевидно, что при жизни Глушкова происходило накопление знаний по особенностям применения реляционной математической модели к реализации коллективных баз данных.

Що стосується ієрархічної моделі даних, то вже 1969 року у Сполучених Штатах була спроба створити стандарт сіткових баз даних.Це відомий та згодом міжнародно визнаний стандарт CODASYL, котрий отримав назву консорціуму, що його створив - DBTG CODASYL / 1969.

Что касается иерархической модели данных, то уже в 1969 году в Соединенных Штатах была попытка создать стандарт сеточных баз данных.Это известный и впоследствии международно признанный стандарт CODASYL, который получил название создавшего его консорциума — DBTG CODASYL / 1969.

Значення баз даних як інструментів усуспільнення Глушков зрозумів не одразу.Безумовно, всі роки своєї діяльності, пов’язаної із кібернетикою він був прихильником усуспільнення інформації й заміни ринкових стосунків науковою регуляцією господарчого життя.Але виходить, що це усуспільнення мислилося десь до кінця 1970-х років без наголосу на бази даних.У відомої "Енциклопедії кібернетики" 1973 року не можна знайти статті "Банк даних" чи "База даних" та навіть у короткій статті "Дані" є тільки згадка про "Автоматичну систему обробки даних".Не важко зрозуміти, що це дещо більш широке, ніж база даних чи банк даних та що у цьому випадку проблематика усуспільнення інформації не є центральною.Але вже 1982 року Глушков присвячує цій проблематиці окремий шостий розділ "Основ безпаперової інформатики".У початку він пише: "Адже починаючи із 1960-х років і зокрема у 1970-ті роки головна маса застосовувань ЕОМ отримала інший, так званий системний напрямок".Далі Глушков розкриває читачеві базу даних як інструмент економії праці з оцифровування, відокремлення виконання обчислювальних завдань від актуалізації інформації, натякаючи також на тенденцію до усуспільнення інформації.Щодо кожної сфери такої інформаційної автоматизації Глушков постулює існування інформаційної моделі як системи даних про об’єкт.Таким чином, вже перші два абзаци дозволяють читачеві зрозуміти технічні передумови проблематики усуспільнення інформації.Згодом Глушков заперечує щозавданний підхід (коли під кожне завдання існують окремі системи інформації) як технічно відсталий та такий, що не дозволяє економити час через одноразове оцифровування.

Значение баз данных как инструментов обобществления Глушков понял не сразу.Безусловно, все годы своей деятельности, связанной с кибернетикой он был сторонником обобществления информации и замены рыночных отношений научной регуляцией хозяйственной жизни.Но получается, что это обобществление мыслилось где-то до конца 1970-х годов без акцента на базы данных.В известной «Энциклопедии кибернетики» 1973 года нельзя найти статьи «Банк данных» или «База данных» и даже в короткой статье «Данные» есть только упоминание об «Автоматической системе обработки данных».Не трудно понять, что это нечто более широкое, чем база данных или банк данных и что в этом случае проблематика обобществления информации не является центральной.Но уже в 1982 году Глушков посвящает этой проблематике отдельный шестой раздел «Основ безбумажной информатики».В начале он пишет: «Ведь начиная с 1960-х годов и в частности в 1970-е годы главная масса применений ЭВМ получила другое, так называемое системное направление».Далее Глушков раскрывает читателю базу данных как инструмент экономии труда по оцифровке, отделения выполнения вычислительных задач от актуализации информации, намекая также на тенденцию к обобществлению информации.Для каждой сферы такой информационной автоматизации Глушков постулирует существование информационной модели как системы данных об объекте.Таким образом, уже первые два абзаца позволяют читателю понять технические предпосылки проблематики обобществления информации.Впоследствии Глушков отрицает ежезадачный подход (когда под каждую задачу существуют отдельные системы информации) как технически отсталый и не позволяющий экономить время из-за одноразовой оцифровки.

Вже ці три абзаці, через яких Глушков розкриває проблематику баз даних виявляються дуже важливими для оцінки наукових перспектив кібернетики.Вони дозволяють зрозуміти, чи можливо побудувати кібернетику як сферу застосовування діалектичної логіки, як так звану "застосункову логіку" саме так, як трапилося із політичною арифметикою у Маркса, психологією у Виготського, естетикою у Канарського.Відповідь Глушкова на це питання без сумніву позитивна.Але йому вже не було коли виконувати цю програму як у фізіологічному так і у політичному сенсі.Подібно до всіх наук, яких було згадано кібернетика виявляється партійною й класовою, у центрі проблематики баз даних постає об’єкт-суб’єктний стосунок людини із машиною та конфлікт суспільних сил, котрі зацікавлені у принципово різному застосовуванні баз даних.Це крок-у-крок повторює ситуацію, котру можна побачити у сфері політичної економії.

Уже эти три абзаца, через которые Глушков раскрывает проблематику баз данных оказываются очень важными для оценки научных перспектив кибернетики.Они позволяют понять, возможно ли построить кибернетику как сферу применения диалектической логики, как так называемую «прикладную логику» именно так, как случилось с политической арифметикой у Маркса, психологией у Выготского, эстетикой у Канарского.Ответ Глушкова на этот вопрос без сомнения положительный.Но ему уже было некогда выполнять эту программу как в физиологическом так и в политическом смысле.Подобно всем упомянутым наукам кибернетика оказывается партийной и классовой, в центре проблематики баз данных оказывается объект-субъектное отношение человека с машиной и конфликт общественных сил, заинтересованных в принципиально разном применении баз данных.Это в точности повторяет ситуацию, которую можно увидеть в сфере политической экономии.

Таким чином вхід проблематики усуспільнення інформації у інформатику Глушков датує початком 1970-х років.Це збігається із розвитком СУБД ОКА у СРСР, СУБД ІМС у Сполучених Штатах а також із популяризацією стандартів CODASYL.

Таким образом вход проблематики обобществления информации в информатике Глушков датирует началом 1970-х годов.Это совпадает с развитием СУБД ОКА в СССР, СУБД ИМС в Соединенных Штатах а также с популяризацией стандартов CODASYL.

Відмінність баз даних та банків даних, котру можна побачити у літературі десь до 1990-х років виходить із того, що база даних розглядається як стан пристроїв зберігання, тобто як інформація, яку зберігають.На противагу банк даних це також у додаток програми, котрі разом із базою даних виконують функцію з усуспільнення інформації.Ця різниця між базою даних й банком даних взагалі пояснюється тим, що у ієрархічних базах даних змістові запити формують дуже важко й вимагають численних консультацій програмістів й праці з програмування.Наприклад, порівняння норм будівельних матеріалів у школах Татарстану й Волині у АСПР ДП СРСР вимагало взаємодії як мінімум трьох фахівців.Першій знав у якому форматі веде ці дані Держплан УРСР та міг написати ієрархічні адреси, де можна ці дані отримати.Другий знав саме те про Татарстан, де формат цих даних був трохи іншим.Ще одна людина, отримавші "емпіричну повноту" від перших пише програму перероблення у вигляд, придатний для порівняння.Ці три людини, котрі допомагали реалізувати змістовий запит та їхні програми складають банк даних.Стосункова або реляційна модель даних передбачає інший механізм: без допомоги програмістів будь-який працівник планових органів або народної інспекції може знайти коди потрібних шкіл у таблиці "Школи", знайти всі загадки цих кодів у таблиці "Будівельні втрати" й об’єднати результат так, що подібні втрати ("дерево на двері", "метал для меблі", "метал на двері") можна буде порівняти у таблиці порівняння.Стосункова баз даних дозволяє запобігти значних втрат праці програмістів.Ба більше, сучасні стосункові бази даних дозволяють зберігати усередині себе окремі процедури мовами програмування.Що правда у кожній базі даних ці мови різні: у SQLite це SQL (у тригерах), у Firebird це своя мова, у Oracle це Ява й внутрішня мова, у PostgreSQL це кілька мов.Таким чином сучасні бази даних отримують всі функції банків даних й частково перетворюються на середовища програмування, якщо його метою є усуспільнення інформації.Це означає, що у сучасних базах даних ця проблематика концентрується набагато виразніше, ніж у часи Глушкова.

Отличие баз данных и банков данных, которое можно увидеть в литературе где-то до 1990-х годов исходит из того, что база данных рассматривается как состояние устройств хранения, то есть как информация, которую хранят.В противоположность банк данных это также в дополнение программы, которые вместе с базой данных выполняют функцию по обобщению информации.Эта разница между базой данных и банком данных вообще объясняется тем, что в иерархических базах данных содержательные запросы формируют очень трудно и требуют многочисленных консультаций программистов и труда по программированию.Например, сравнение норм строительных материалов в школах Татарстана и Волыни в АСПР ГП СССР требовало взаимодействия как минимум трех специалистов.Первый знал в каком формате ведет эти данные Госплан УССР и мог написать иерархические адреса, где можно эти данные получить.Второй знал это о Татарстане, где формат этих данных был немного другим.Еще один человек, получивший «эмпирическую полноту» от первых пишет программу переработки в вид, пригодный для сравнения.Эти три человека, которые помогали реализовать содержательный запрос и их программы составляют банк данных.Соотносительная или реляционная модель данных предусматривает другой механизм: без помощи программистов любой работник плановых органов или народной инспекции может найти коды нужных школ в таблице «Школы», найти все ссылки на эти коды в таблице «Строительные потери» и объединить результат так, что подобные потери («дерево на двери», «металл для мебели», «металл на двери») можно будет сравнить в таблице сравнения.Реляционные базы данных позволяют предотвратить значительные потери труда программистов.Более того, современные реляционные базы данных позволяют хранить внутри себя отдельные процедуры на языках программирования.Правда в каждой базе данных эти языки разные: у SQLite это SQL (в триггерах), у Firebird это свой язык, у Oracle это Ява и внутренний язык, у PostgreSQL это несколько языков.Таким образом современные базы данных получают все функции банков данных и частично превращаются в среды программирования, если его целью является обобщение информации.Это означает, что в современных базах данных эта проблематика концентрируется гораздо отчетливее, чем во времена Глушкова.

Головна суспільна різниця стосункової й ієрархічної моделі даних полягає майже у тому, у чому полягає формальна різниця феодальної й капіталістичної суспільних форм економічної суспільної формації.Феодалізм лише на пізньої стадії зазнає хоча б скількись виразну національну універсалізацію, як то формування єдиної метрологічної системи чи літературної мови.До того часу панує розподіл правил та законів, котрі розрізняються у тотожних сферах між сусідиними теренами.Коли замінити терени гілками бази даних, можна буде отримати малюнок структур даних у базі даних Автоматизованої системи планових розрахунків державного комітету з планування СРСР.Як відомо, подібні Бальцеровичу ідеологи ринкових стосунків критикували господарство Народної Польщі за надмірну централізацію, яку вважали ще більш властивою радянській господарській практиці.Але дійсна ситуація із інформацією на рівні усуспільнення, тобто спеціальної функції колективних баз даних, була у СРСР не тільки дуже відмінна від уявлення ідеологів, а прямо протилежна ньому.На рівні моделей даних та інформаційної доступності усуспільнення господарської інформації у СРСР задовольнялося ієрархічними базами даних, котрі на довгому обсязі застосовування протилежні тенденціям демократизації, економії праці програмістів, одного інформаційного еталону, зрозумілості, інформаційної централізації тощо.Цікаве, що ефективні способи реалізації стосункової моделі даних взагалі не цікавили й не цікавлять працівників планових органів, якщо шукати хоч якісь загадки у спогадах чи у документах планових органів Латвії й Литви.Тільки Віктор Глушков у своїй останній книзі відзначає перспективність стосункової моделі даних з точки зору усуспільнення інформації й демократизації його безпаперового способу.Але на той час Глушков вже не був дуже впливовим у політичному сенсі.

Главная общественная разница реляционных отношений и иерархической модели данных заключается почти в том, в чем заключается формальная разница феодальной и капиталистической общественных форм экономической общественной формации.Феодализм лишь на поздней стадии претерпевает хотя бы сколько-нибудь отчетливую национальную универсализацию, как то формирование единой метрологической системы или литературного языка.К тому времени господствует распределение правил и законов, которые различаются в тождественных сферах между соседними территориями.Если заменить области ветвями базы данных, можно будет получить рисунок структур данных в базе данных Автоматизированной системы плановых расчетов государственного комитета по планированию СССР.Как известно, подобные Бальцеровичу идеологи рыночных отношений критиковали хозяйство Народной Польши за чрезмерную централизацию, которую считали еще более присущей советской хозяйственной практике.Но действительная ситуация с информацией на уровне обобществления, то есть специальной функции коллективных баз данных, была в СССР не только очень отлична от представления идеологов, а прямо противоположна ему.На уровне моделей данных и информационной доступности обобществление хозяйственной информации в СССР удовлетворялось иерархическими базами данных, которые на длительном объеме применения противоположны тенденциям демократизации, экономии труда программистов, одного информационного эталона, понятности, информационной централизации и т.п.Интересно, что эффективные способы реализации реляционной модели данных вообще не интересовали и не интересуют работников плановых органов, если искать хоть какие-то ссылки в воспоминаниях или в документах плановых органов Латвии и Литвы.Только Виктор Глушков в своей последней книге отмечает перспективность реляционной модели данных с точки зрения обобществления информации и демократизации его безбумажного способа.Но к тому времени Глушков уже не был очень влиятельным в политическом смысле.

Наскільки взагалі має рацію розгляд суспільного сенсу категорії моделі даних?Існує погляд, наче цей сенс випадковий, та модель даних як головна категорія даталогії може висловлювати тільки рух технічних засобів.Але ж техніку завжди застосовує якась людина, яка якось стосується до власності, та яка спробує реалізувати свої інтереси через техніку.Тому існують фізично можливі, але суспільно заблоковані способи застосовування технічних інструментів.Кібернетика, оскільки вона невідривно пов’язана із безпаперовим обліком й проблемою єдиного інформаційного простору виявляється неприховано партійною наукою саме так як політична арифметика, психологія чи естетика.Матеріалістична лінія полягає тому, щоби максимально застосовувати можливості техніки для покращання людського життя широких мас а також зробити справу наукового застосовування кібернетики їхньою власною справою саме так, як все їхнє життя зробити втіленням кращих досягнень світової науки.Бо відомо, що декотрі суспільні сили вимагають обмеження обліку повільними й обмеженими способами, оскільки повний облік та інформаційна централізація дозволяють будь-кому легко зрозуміти паразитичну ресурсну ситуацію та полегшує спрямування зусиль щодо усунення паразитів.Відмова від інформаційної голосності і інформаційної централізації називається комерційна таємниця.Її знесення принципово змінює наукову ситуацію у даталогії та сенс категорії "модель даних".У капіталістичних умовах даталогія грає пасивну роль дисципліни чи мистецтва щодо висловлення наявних стосунків через певний перелік елементарних інформаційних операцій у колективній базі даних.Коли умови прибутковості буде знесено, постане питання як будувати модель даних таким чином, щоби вона сприяла своєму зрозумінню щоразу більшою кількістю людей, тобто усуспільненню ресурсно-господарської, в першу чергу, інформації.Тобто замість питання "як висловити наявне", даталогія переорієнтується на питання "що найкраще можна пропонувати для справи отримання суб’єктності виробничої більшості суспільства".У першому разі даталогія обмежується станом окремої технічної дисципліни у складі інформатики, у другому разі вона будується як повноцінна партійна наука на основі логіки й теорії пізнання сучасного матеріалізму.У першому разі люди обмежують можливості техніки, у другому разі техніка обмежує творчі можливості людей.

Насколько вообще правомерно рассмотрение общественного смысла категории модели данных?Существует взгляд, будто этот смысл случайный, и модель данных как главная категория даталогии может выражать только движение технических средств.Но ведь технику всегда применяет какой-то человек, который как-то относится к собственности, и который попытается реализовать свои интересы через технику.Поэтому существуют физически возможные, но общественно заблокированные способы применения технических инструментов.Кибернетика, поскольку она неотрывно связана с безбумажным учетом и проблемой единого информационного пространства оказывается неприкрыто партийной наукой именно так, как политическая арифметика, психология или эстетика.Материалистическая линия заключается в том, чтобы максимально применять возможности техники для улучшения человеческой жизни широких масс, а также сделать дело научного применения кибернетики их собственным делом именно так, как всю их жизнь сделать воплощением лучших достижений мировой науки.Потому что известно, что некоторые общественные силы требуют ограничения учета медленными и ограниченными способами, поскольку полный учет и информационная централизация позволяют любому легко понять паразитическую ресурсную ситуацию и облегчает направление усилий по устранению паразитов.Отказ от информационной гласности и информационной централизации называется коммерческая тайна.Ее снос принципиально меняет научную ситуацию в даталогии и смысл категории «модель данных».В капиталистических условиях даталогия играет пассивную роль дисциплины или искусства по выражению существующих отношений через определенный перечень элементарных информационных операций в коллективной базе данных.Когда условия прибыльности будут снесены, встанет вопрос как строить модель данных таким образом, чтобы она способствовала своему пониманию все большим количеством людей, то есть обобществлению ресурсно-хозяйственной, в первую очередь, информации.То есть вместо вопроса «как выразить имеющееся», даталогия переориентируется на вопрос «что лучше всего можно предлагать для дела получения субъектности производственного большинства общества».В первом случае даталогия ограничивается состоянием отдельной технической дисциплины в составе информатики, во втором случае она строится как полноценная партийная наука на основе логики и теории познания современного материализма.В первом случае люди ограничивают возможности техники, во втором случае техника ограничивает творческие возможности людей.

Розвиток моделей даних від лінійних до ієрархічних, сіткових та стосункових відповідає не тільки суспільним формам, але й формам безпаперової пам’яті.Тому категорію "модель даних" можна зрозуміти лише у безперервному перетворенні суспільних та технічних факторів здійснення елементарних операції над інформацією у безпаперовому вигляді.

Развитие моделей данных от линейных до иерархических, сеточных и реляционных соответствует не только общественным формам, но и формам безбумажной памяти.Поэтому категорию «модель данных» можно понять только в непрерывном преобразовании общественных и технических факторов осуществления элементарных операций над информацией в безбумажном виде.

Як відомо у Радянському Союзі стосункова модель даних ніколи не стала фактором полегшення усуспільнення господарської інформації.Тому ми не можемо досліджувати у архівах планових органів радянських країн які саме стосунки породжує довкола себе стосункова колективна база даних.Спробуємо це зрозуміти.

Как известно в Советском Союзе реляционная модель данных никогда не стала фактором облегчения обобществления хозяйственной информации.Поэтому мы не можем исследовать в архивах плановых органов советских стран какие именно отношения порождает вокруг себя реляционная коллективная база данных.Попробуем это понять.

Ієрархічна модель даних та її типові систему управлення базами даних дозволяють зробити сусідні гілки подібними чи копіювати їх.Але підтримувати тотожність форматів різних гілок у програмах, яких згадано, важко.Вони взагалі не вважають одноформатність властивістю.Тому, наприклад, галуження шаблонізуваної гілки "РРФСР" у БД АСПР ДП СРСР під іншими назвами не дозволяє гарантувати, що через декотрий час способи отримання якоїсь суми по областях РРФСР й УРСР лишаться тотожними.Зміна форматів різних гілок не є синхронною, різниця накопичується на основі "адміністративних указувань та важливих технічних винятків".Тому, коли треба якось порівнювати транспортний дебет Криму, програми для звернення по дані обліку Херсонської області й Краснодарського краю з часом лишаться різними.Ба більше, у кожному разі треба знати повну адресу даних, яких треба порівнювати.Йдеться про те, що не можна пізнати якісь коди, виписати їх та перевірити взаємний транспортний дебет воєводств чи ще якихось адміністративних одиниць.Треба знати повну адресу транспортних даних Херсонської області, котра може, по історичних чинниках, мати інший принцип формування, ніж для Краснодарського краю.Бо це по-перше край, а не область, а по-друге це Росія, а не Україна.На відміну від народного сприйняття, адміністратори у СРСР завжди це різко розрізнювали.Та, зрозуміло це звинувачення ієрархічної моделі даних у підтриманні сепаратизму.Не те, щоби це був дуже впливовий фактор, але це був черговий фактор із багатьох, яких можна було уникнути.

Иерархическая модель данных и ее типичные системы управления базами данных позволяют сделать соседние ветви подобными или копировать их.Но поддерживать тождественность форматов разных ветвей в программах, которые упомянуты, трудно.Они вообще не считают одноформатность свойством.Поэтому, например, ветвление шаблонизируемой ветви «РРФСР» в БД АСПР ГП СССР под другими названиями не позволяет гарантировать, что через некоторое время способы получения какой-то суммы по областям РРФСР и УССР останутся тождественными.Изменение форматов разных ветвей не является синхронным, разница накапливается на основе «административных указаний и важных технических исключений».Поэтому, когда надо как-то сравнивать транспортный дебет Крыма, программы для обращения за данными учета Херсонской области и Краснодарского края со временем останутся разными.Более того, в каждом случае надо знать полный адрес данных, которые надо сравнивать.Речь идет о том, что нельзя узнать какие-то коды, выписать их и проверить взаимный транспортный дебет воеводств или еще каких-то административных единиц.Надо знать полный адрес транспортных данных Херсонской области, которая может, по историческим факторам, иметь другой принцип формирования, чем для Краснодарского края.Потому что это во-первых край, а не область, а во-вторых это Россия, а не Украина.В отличие от народного восприятия, администраторы в СССР всегда это резко различали.И, разумеется, это обвинение иерархической модели данных в поддержании сепаратизма.Не то, чтобы это был очень влиятельный фактор, но это был очередной фактор из многих, которых можно было избежать.

Стосункова модель даних не лишає нічого від "таємних знань" окремих програмістів, котрі тільки й знають як яку гілку побудовано.У основу побудування реляційних або стосункових таблиць Едґар Кодд поклав принцип типізації, котрий у теоретичному сенсі продовжує принцип стандартизації у промисловості.Йдеться про те, що оголошується якась "сутність", котра має перелік "властивостей", котрі мають "можливі значення" або, як пишуть математики, "домени потрібного типу".Так, воєводство має метричну площу, назву столиці місцевою мовою, окремий статус, воєводу тощо.У Радянському союзі адміністративні одиниці були дуже різноманітні, але вони мали теж дуже подібні властивості.Метрична площа це у будь-якому разі число, назва столиці це завжди рядок, час заснування завжди дата, окремий статус завжди код із якогось переліку.Кодд запропонував із названих "доменів", тобто елементарних типів будь-які змістові структури, котрі мають універсальність, обмежену тільки умовами проекту, а не технічним застосовуванням, як у ієрархічних базах даних із різними гілками.Тобто стосункова модель даних, котру запропонував Кодд дозволяє робити необмежену інформаційну централізацію через інформаційну стандартизацію.У ієрархічних базах даних це все лишалося акуратності, кмітливості й уважності людей.У стосункових базах даних ці функції покладено на машину.

Реляционная модель данных не оставляет ничего от «тайных знаний» отдельных программистов, которые только и знают как какая ветвь построена.В основу построения реляционных или отношений таблиц Эдгар Кодд положил принцип типизации, который в теоретическом смысле продолжает принцип стандартизации в промышленности.Речь идет о том, что объявляется некая «сущность», которая имеет перечень «свойств», имеющих «возможные значения» или, как пишут математики, «домены нужного типа».Так, воеводство имеет метрическую площадь, название столицы на местном языке, отдельный статус, воеводу и тому подобное.В Советском Союзе административные единицы были очень разнообразны, но они имели тоже очень похожие свойства.Метрическая площадь это в любом случае число, название столицы это всегда строка, время основания всегда дата, отдельный статус всегда код из какого-то перечня.Кодд предложил из названных «доменов», то есть элементарных типов любые содержательные структуры, которые имеют универсальность, ограниченную только условиями проекта, а не техническим применением, как в иерархических базах данных с различными ветвями.То есть, относительная модель данных, которую предложил Кодд позволяет делать неограниченную информационную централизацию через информационную стандартизацию.В иерархических базах данных это все отдавалось на откуп аккуратности, сообразительности и внимательности людей.В реляционных базах данных эти функции возложены на машину.

Що стосується універсалізації й централізації, котрі легко реалізуються у стосунковій моделі даних, то вони стосуються не тільки технологічного обліку, але й мов.У пізньому СРСР по мері зростання ролі "ринкової регуляції" (насправді хаотизації) господарського життя також щороку підіймали голову різноманітні націоналістичні течії.Мовоцентрічні аргументи були для населення радянських країн щороку більш переконливі.Цікаво спостерігати по документах, що у мовному сенсі автоматизовані процедури планування майже ніяк не регулювалися.У декотрих ієрархічних базах даних у СРСР система назв гілок будувалася англійською мовою, бо "все одне це не публічний документ" та вважалося, що вона буде мати сенс тільки для програмістів, котрі запозичали структури даних із англомовних книжок.Подібного аристократизму та бажання зробити ще один "прошарок перекладу сенсу" не було навіть у Сполучених Штатах, де англійська мова на той час була переважною природною мовою більшості населення.Була й протилежна ситуація, коли гілки даних щодо різних республік найменувалися кирилизацією або латинізацією якоїсь мови.Були й спроби повного зросійщення системи іменування об’єктів у базах даних.Але спроби зберігати переклади написів у базі даних та міжміського машинного зв’язку терміналів із виводом різними мовами теж відбулися вже не у СРСР.Лише через кілька років після дезорганізації радянського суспільства було висунуто ідею застосовувати у структуризації стосункових баз даних через проміжну спрощену планову мову, котра не дає переваги жодній нації.Програмна підтримка назв об’єтків стосункових баз даних мовою есперанто з’явилася лише 10-15 років тому.

Что касается универсализации и централизации, которые легко реализуются в реляционной модели данных, то они касаются не только технологического учета, но и языков.В позднем СССР по мере возрастания роли «рыночной регуляции» (на самом деле хаотизации) хозяйственной жизни также ежегодно поднимали голову различные националистические течения.Языкоцентрические аргументы были для населения советских стран каждый год более убедительны.Интересно наблюдать по документам, что в языковом смысле автоматизированные процедуры планирования почти никак не регулировались.В некоторых иерархических базах данных в СССР система названий ветвей строилась на английском языке, потому что «все равно это не публичный документ» и считалось, что она будет иметь смысл только для программистов, которые заимствовали структуры данных из англоязычных книг.Подобного аристократизма и желания сделать еще одну «прослойку перевода смысла» не было даже в Соединенных Штатах, где английский язык в то время был преобладающим естественным языком большинства населения.Была и противоположная ситуация, когда ветки данных по разным республикам назывались кирилизацией или латинизацией какого-то языка.Были и попытки полного обрусения системы именования объектов в базах данных.Но попытки сохранять переводы надписей в базе данных и междугородней машинной связи терминалов с выводом на разных языках тоже произошли уже не в СССР.Лишь через несколько лет после дезорганизации советского общества была выдвинута идея применять в структурировании реляционных баз данных промежуточный упрощенный плановый язык, не дающий преимущества ни одной нации.Программная поддержка названий объектов реляционных баз данных на языке эсперанто появилась лишь 10-15 лет назад.

Який розподіл праці породжує біля себе стосункова база даних?Із першого погляду здається, що він дуже подібний на професійну систему.Тобто лікар засвоює якусь групу таблиць та їхні зв’язки, котрі стосуються лікарської справи, іншу групу таблиць всезагальної автоматизованої системи засвоює промисловий конструктор.Всезагальний зв’язок у стосункових базах даних висловлюється через концепцію ідеальних представників або зовнішніх ключів.У ієрархічних базах даних немає близького аналогу цієї концепції.Так, транспортний дебет Криму у БД АСПР обчислюється на основі знання побудови гілок сусіднього краю та області.Стосункова БД дозволяє створити загальнорадянську таблицю регіонів та таблицю зв’язків, де коди регіонів можна писати двійками.До цих зв’язків регіонів можна додавати показники різного часу та навіть посилатись на давальники-лічильники на залізницях, як пропонував Глушков.Оця ідея повної інформаційної централізації дозволяє розкрити широкі можливості місцевого самоврядування на основі правильного зрозуміння своїх стосунків із іншими.Таким чином реляційні бази даних у разі посилення усуспільнення й демократизації працюють проти адміністративної централізації, лишаючи центрові тільки загальне балансування й започаткування загальнозначущих великих господарських планів.Це як раз дозволить впровадити повсюди наукову регуляцію розподілу ресурсів й зменшити роль ринкових стосунків через узгоджений наступ на них як через місцеві спільноти так і через загальне центральне балансування.

Какое разделение труда порождает возле себя реляционная база данных?С первого взгляда кажется, что оно очень похоже на профессиональную систему.То есть врач усваивает какую-то группу таблиц и их связи, которые касаются врачебного дела, другую группу таблиц всеобщей автоматизированной системы усваивает промышленный конструктор.Всеобщая связь в реляционных базах данных выражается через концепцию идеальных представителей или внешних ключей.В иерархических базах данных нет близкого аналога этой концепции.Так, транспортный дебет Крыма в БД АСПР вычисляется на основе знания построения ветвей соседнего края и области.Реляционная БД позволяет создать общесоветскую таблицу регионов и таблицу связей, где коды регионов можно писать двойками.К этим связям регионов можно добавлять показатели разного времени и даже ссылаться на давальцы-счетчики на железных дорогах, как предлагал Глушков.Эта идея полной информационной централизации позволяет раскрыть широкие возможности местного самоуправления на основе правильного понимания своих отношений с другими.Таким образом реляционные базы данных при усилении обобществления и демократизации работают против административной централизации, оставляя центру только общую балансировку и инициирование общезначимых крупных хозяйственных планов.Это как раз позволит внедрить повсеместно научную регуляцию распределения ресурсов и уменьшить роль рыночных отношений путем согласованного наступления на них как через местные сообщества, так и через общую центральную балансировку.

Чи не є групи таблиць у стосункових базах даних подібними до "хаток професійного кретинізму", котрі добре відомі всім нам?На жаль, ми не можемо заперечити цю тезу якимись емпіричними прикладами, бо протилежні способи розвитку дидактичного значення баз даних ще не дуже виразні.Можна казати, що саме педагогічно-демократична сторона баз даних зараз майже не має якогось систематичного розвитку, оскільки умови товарного господарства примушують орієнтуватись на прибуток, а не не споживчі властивості будь-якого виробу, у тому числі й баз даних.Але, якщо порівнювати стосункові бази даних із ієрархічними, можна помітити, що їхнє зрозуміння стає набагато простішім.Зараз розуміння структур баз даних дуже широко розповсюджено між людьми, котрі мають жодних навичок із програмування та нерідко навіть не уявляють загальні принципи програмування.У Польщі вивчання баз даних передбачається багатьма програмами на етапі між основною школою (szkołą podstawową) й вищими закладами для тих, кому знання з обчислювальної техніки не обмовляються вимогами офіційних фахів у навчальних закладах.Надію на продовження цієї тенденції (хоча й повільне) дає також розвиток засобів зберігання інформації.Перш за все, перехід від лінійних накопичувачів до ієрархічних баз даних призвів одразу до зменшення ролі програмування й появлення окремих програм — систем управління базами даних, що було виразним кроком у напрямку усуспільнення й зменшення значення ремесницького програмування.Щодо програмування це було опромислюванням виробництва програм для усуспільнення.Дуже подібною революцією був розвиток стосункових або реляційних баз даних на твердих дисках із механічними двигунами та концепцією циліндрів/секторів/головок.Ця концепція була набагато менш технічно обмеженою й набагато більш зрозумілою для не програмістів, ніж концепція лінійних перфострічок чи інших лінійних носіїв.Їхня зміна на тверді диски була відзначена збільшенням кількості відносно оперативно доступної інформації.Наступна революція пристроїв зберігання відбувається на наших очах, коли механічні тверді диски замінюються швидкими енергонезалежними пристроями зберігання на основі інтегральних схем.Отут кількість "зовнішньої" для процесора доступної інформації дорівнюється ємності пристроїв зберігання, а швидкість доступу до зовнішньої інформації сягає до швидкості пристроїв оперативного зберігання.Це означає, що рівна й дуже висока швидкість доступу стосується всього масиву інформації, який підпорядкується програмам управління базою даних.За собою це тягне зростання значення розуміння змісту бази даних на противагу особливостей її зберігання чи навичок формального маніпулювання.Це одразу передумови швидкого усуспільнення й широкої демократизації.Створення широких шпигунських баз даних дозволяє побачити, що капіталістичний розвиток цих тенденцій вже змінює життя широких народних мас багатьох країн.Разом із тим, подібні ж тенденції дозволяють знову поставити питання про розвиток даталогії як кібернетичної дисципліни про створення баз даних, котрі щонайкраще сприяють усуспільненню інформації й демократизації знань з безпаперового обліку й контролю.Але це має своєю політичною передумовою свідомий рух у бік нетоварності.Таким чином відродження даталогії можна невідривно пов’язати тільки із політичним режимом, котрий поставить себе метою знесення товарного тиску на всі сфери суспільного життя.

Не являются ли группы таблиц в реляционных базах данных подобными «домикам профессионального кретинизма», которые хорошо известны всем нам?К сожалению, мы не можем опровергнуть этот тезис какими-то эмпирическими примерами, потому что противоположные способы развития дидактического значения баз данных еще не очень выразительны.Можно говорить, что именно педагогически-демократическая сторона баз данных сейчас почти не имеет какого-то систематического развития, поскольку условия товарного хозяйства заставляют ориентироваться на прибыль, а не потребительские свойства любого изделия, в том числе и баз данных.Но, если сравнивать реляционные базы данных с иерархическими, можно заметить, что их понимание становится намного проще.Сейчас понимание структур баз данных очень широко распространено между людьми, которые не имеют никаких навыков по программированию и нередко даже не представляют общие принципы программирования.В Польше изучение баз данных предусматривается многими программами на этапе между основной школой (szkołą podstawową) и высшими заведениями для тех, кому знания по вычислительной технике не оговариваются требованиями официальных специалистов в учебных заведениях.Надежду на продолжение этой тенденции (хотя и медленное) дает также развитие средств хранения информации.Прежде всего, переход от линейных накопителей к иерархическим базам данных привел сразу к уменьшению роли программирования и появлению отдельных программ — систем управления базами данных, что было выразительным шагом в направлении обобществления и уменьшения значения ремесленнического программирования.В отношении программирования это было опромысливанием производства программ для обобществления.Очень похожей революцией было развитие реляционных или реляционных баз данных на твердых дисках с механическими двигателями и концепцией цилиндров/секторов/головок.Эта концепция была гораздо менее технически ограниченной и гораздо более понятной для не программистов, чем концепция линейных перфолент или других линейных носителей.Их смена на твердые диски была отмечена увеличением количества относительно оперативно доступной информации.Следующая революция устройств хранения происходит на наших глазах, когда механические твердые диски заменяются быстрыми энергонезависимыми устройствами хранения на основе интегральных схем.Тут количество «внешней» для процессора доступной информации равняется емкости устройств хранения, а скорость доступа к внешней информации достигает скорости устройств оперативного хранения.Это означает, что равная и очень высокая скорость доступа касается всего массива информации, который подчиняется программам управления базой данных.За собой это влечет рост значения понимания содержания базы данных в противовес особенностям ее хранения или навыков формального манипулирования.Это предпосылки быстрого обобществления и широкой демократизации.Создание широких шпионских баз данных позволяет увидеть, что капиталистическое развитие этих тенденций уже меняет жизнь широких народных масс многих стран.Вместе с тем, подобные же тенденции позволяют вновь поставить вопрос о развитии даталогии как кибернетической дисциплины о создании баз данных, которые наилучшим образом способствуют обобществлению информации и демократизации знаний по безбумажному учету и контролю.Но это имеет своей политической предпосылкой сознательное движение в сторону нетоварности.Таким образом, возрождение даталогии можно неразрывно связать только с политическим режимом, который поставит себе целью снос товарного давления на все сферы общественной жизни.

Гадки щодо взаємодії суспільних стосунків та моделей даних у базах даних

Мысли о взаимодействии общественных отношений и моделей данных в базах данных

Микола Загорський (Mikołaj Zagorski). 2017

Микола Загорський (Mikołaj Zagorski). 2017