Сучасна техніка та ідея ЗДАС: моделі даних та демократизм
Современная техника и идея ОГАС: модели данных и демократизм
3
Яке місце поняття про модель даних займало у проектах ЗДАС та у думках В. М. Глушкова?За своїм походженням воно формується на основі розвинених засобів програмування, коли йдеться про те, що техніка вже дозволяє кількома способами однаково правильно реалізувати суспільний сенс програми або групи програм.Зростання кількості програм з часом породжує ситуацію, коли одні й теж дані у безпаперовій формі вживаються кількома програмами різних призначень.Така ситуація стає поштовхом до формування окремих програм для усуспільнення даних — СУБД, сенс яких початково обмежується підтримкою доступності та узгодженості (формальної якості) даних для програмістів, що їх вживають у своїх програмах.Таким чином вже від початку СУБД вживалися у тому числі й для декотрої економії праці програмістів бо ці комплекси програм мали у своєму складі типові алгоритми, котрі у значній мірі незалежні від суспільного сенсу даних.Подальша економія праці програмістів через СУБД вже в середині 1970-х років призвела до формування окремої проблеми внутрішньої організації баз даних.Причому ця проблема формувалася не тільки у зв’язку із особливостями техніки, але й із тим як цю внутрішню організацію БД важко чи легко зрозуміти людині, що має потреби щодо вживання відповідних даних у своїй практиці та вперше спробує вияснити суспільний простір цього безпосереднє (рідше) або за допомогою програмістів (частіше).Наскільки знання про структуру БД буде винятковим, наскільки ця структура буде загальнозрозумілою — ці питання щодо ЗДАС набувають значення вже не щодо економії праці програмістів та машинного часу.Це питання, дивлячись на всезагальні перспективі ЗДАС та її необхідну популяризацію Глушков розглядав як ті, що мають політичне значення.Бо очевидно, що ЗДАС дуже легко уявити як засіб народного контролю та взагалі демократизації багатьох суспільних процесів.3
Какое место понятие о модели данных занимало в проектах ОГАС и в мыслях В. М. Глушкова?По своему происхождению оно формируется на основе развитых средств программирования, когда речь идет о том, что техника уже позволяет несколькими способами одинаково правильно реализовать общественный смысл программы или группы программ.Рост количества программ со временем порождает ситуацию, когда одни и те же данные в безбумажной форме используются несколькими программами разных назначений.Такая ситуация становится толчком к формированию отдельных программ для обобществления данных — СУБД, смысл которых изначально ограничивается поддержанием доступности и согласованности (формального качества) данных для программистов, использующих их в своих программах.Таким образом уже изначально СУБД употреблялись, в том числе и для некоторой экономии труда программистов ибо эти комплексы программ имели в своем составе типовые алгоритмы, которые в значительной степени независимы от общественного смысла данных.Дальнейшая экономия труда программистов через СУБД уже в середине 1970-х годов привела к формированию отдельной проблемы внутренней организации баз данных.Причем эта проблема формировалась не только в связи с особенностями техники, но и с тем как эту внутреннюю организацию БД трудно или легко понять человеку, который имеет потребности по применению соответствующих данных в своей практике и впервые попытается выяснить общественное пространство этого непосредственно (реже) или с помощью программистов (чаще).Насколько знание о структуре БД будет исключительным, насколько эта структура будет общепонятной — эти вопросы относительно ОГАС приобретают значение уже не в отношении экономии труда программистов и машинного времени.Этот вопрос, глядя на всеобщие перспективы ОГАС и ее необходимую популяризацию Глушков рассматривал как имеющий политическое значение.Потому что очевидно, что ОГАС очень легко представить как средство народного контроля и вообще демократизации многих общественных процессов.4
Між сучасними дослідниками найбільш відомий проект ЗДАС 1980-го року, який не був підписаний Глушковим через очевидну політичну помилковість та неекономічність.Все ж авторів технічних параграфів цього проекту піонер кібернетики консультував а це означає, що із великою обережністю можна декотрі погляди Глушкова на обчислювальну техніку того часу реконструювати через саме технічні параграфи цього проекту.Зокрема якщо порівняти їх із тезами саме у його "Основах безпаперової інформатики", котрі він створював за кілька років перед смертю.4
Между современными исследователями наиболее известен проект ОГАС 1980-го года, который не был подписан Глушковым из-за очевидной политической ошибочности и неэкономичности.Все же авторов технических параграфов этого проекта пионер кибернетики консультировал, а это значит, что с большой осторожностью можно некоторые взгляды Глушкова на вычислительную технику того времени реконструировать через именно технические параграфы этого проекта.В частности если сравнить их с тезисами именно в его "Основах безбумажной информатики", которые он создавал за несколько лет перед смертью.5
Окремої архітектури зберігання даних проект ЗДАС 1980 року не наводить, йдеться переважно про лінії зв’язку.Саме вони настільки відставали від задуму Глушкова, що провідну роль у інфраструктурній праці щодо ЗДАС мало грати міністерство зв’язку СРСР.Там, де зв’язок дозволяв, засоби зберігання даних будувалися на стрічкових накопичувачах як основних та жорстких дисках як додаткових (півоперативних) накопичувачах даних.Ємність та надійність цих носіїв на кінець 1970-х років обумовлювала розповсюдження ієрархічних баз даних, передові системи управління котрими приблизно тоді набували повноцінну транзакційність.Щоби уявити можливий демократизм ієрархічної моделі даних (як перспективу тих засобів), треба згадати, що своєрідними сучасними спадкоємцями ієрархічних СУБД ОКА(СРСР) та РОДАН(ПНР) є формати зберігання даних XML та JSON а також файлова система.Це вкрай погана технічна основа усуспільнення даних, бо зараз вона у великих організаціях не вживається як головна а переважно і як додаткова теж.До того треба додати, що Глушков розглядав ЗДАС як засіб подолання суспільної ієрархії та товарно-грошових стосунків у суспільстві.Виходить, що ієрархічні СУБД подібні на СУБД ОКА, на котрих Глушков збиравсь будувати архітектуру зберігання даних заперечуються зараз одразу із двох боків.По-перше як технічно застарілі та непридатні для великого усуспільнення, по-друге ієрархічна БД із незалежними гілками та секторами відповідальності погано популяризується та підтримує своєю ієрархічною побудовою розподіл праці саме там, де Глушков вважав суспільну ієрархію вичерпаною.Є також інші фактори: процес пізнання ієрархічних структур даних та кількість праці з програмування.Почати треба із того, що ієрархічні структури (наприклад, файлова система) вкрай погано типізуються.Типізація тут є зовнішнім додатком, як XSD до XML на той час як реляційна модель даних складається винятково або переважно з типізованих даних.Ієрархічні структури даних складаються емпіричним чином, тобто знання про порядок даних формується коли вони вже розташовані.Таким чином формування (отримання форми) даних обумовлює також зміст праці з програмування вживання відповідних даних.Таке програмування будується на адресному принципі (виділити гілку та значення) та вимагає додаткової типізації на противагу тому, що реляційні структури не вимагають вказання складних гілкових координат та одразу мають потрібну типізацію.Щодо ієрархічних структур сутність реляційних структур даних полягає протилежному.Вони складаються теоретичним чином, тобто після того, як автор БД зрозумів сутність та змінність того що вона виражає.5
Отдельной архитектуры хранения данных проект ОГАС 1980 года не приводит, речь идет преимущественно о линиях связи.Именно они настолько отставали от замысла Глушкова, что ведущую роль в инфраструктурной работе по ОГАС должно было играть министерство связи СССР.Там, где связь позволяла, средства хранения данных строились на ленточных накопителях как основных и жестких дисках как дополнительных (полуоперативных) накопителях данных.Емкость и надежность этих носителей на конец 1970-х годов обуславливала распространение иерархических баз данных, передовые системы управления которыми примерно тогда приобретали полноценную транзакционность.Чтобы представить возможный демократизм иерархической модели данных (как перспективу тех средств), надо вспомнить, что своеобразными современными наследниками иерархических СУБД ОКА(СССР) и РОДАН(ПНР) являются форматы хранения данных XML и JSON а также файловая система.Это крайне плохая техническая основа обобществления данных, потому что сейчас она в крупных организациях не употребляется как главная, а преимущественно и как дополнительная тоже.К тому надо добавить, что Глушков рассматривал ОГАС как средство преодоления общественной иерархии и товарно-денежных отношений в обществе.Получается, что иерархические СУБД подобные СУБД ОКА, на которых Глушков собирался строить архитектуру хранения данных отрицаются сейчас сразу с двух сторон.Во-первых, как технически устаревшие и непригодные для большого обобществления, во-вторых, иерархическая БД с независимыми ветвями и секторами ответственности плохо популяризируется и поддерживает своим иерархическим построением разделение труда именно там, где Глушков считал общественную иерархию исчерпанной.Есть и другие факторы: процесс познания иерархических структур данных и количество работы по программированию.Начнем с того, что иерархические структуры (например, файловая система) крайне плохо типизируются.Типизация здесь является внешним дополнением, как XSD к XML, в то время как реляционная модель данных состоит исключительно или преимущественно из типизированных данных.Иерархические структуры данных складываются эмпирическим образом, то есть знание о порядке данных формируется, когда они уже расположены.Таким образом формирование (получение формы) данных обуславливает также содержание труда по программированию применения соответствующих данных.Такое программирование строится на адресном принципе (выделить ветку и значение) и требует дополнительной типизации в противовес тому, что реляционные структуры не требуют указания сложных ветвистых координат и сразу имеют нужную типизацию.Относительно иерархических структур сущность реляционных структур данных заключается в противоположном.Они составляются теоретическим образом, то есть после того, как автор БД понял сущность и изменяемость того что она выражает.6
У "Основах безпаперової інформатики", котрі розповсюджувались у один рік із стандартом SQL-82 у Сполучених Штатах Америки, Глушков торкає реляційну модель даних лише як математичну концепцію та наводить математичні формули щодо перетворення ієрархічних структур даних на реляційні.Очевидно також, що ефективні технічні реалізації реляційної моделі даних придатні для ЗДАС Глушков на час своєї смерті не знав.Радянські файлові СУБД СІОД та ДІСОД все ще лишалися не дуже ефективними у ресурсно-математчному а також зокрема у суспільному сенсі, тобто недемократичними (їх було важко засвоювати).У США, де Стовнбейкер 1987 року створив основу для СУБД Постґрес ситуація не була відмінною.Лише через 10 років Постґрес навчили зберігати дані всіма розповсюдженими системами писемності та, у тому числі, називати внутрішні об’єкти БД всіма розповсюдженими мовами.Транзакційна архітектура СУБД Постґрес, котра нещодавно отримала механізм реплікації на кілька вузлів набагато більш придатна для реалізації зберігання даних у розподілених обчислювальних центрах про котрі писав Глушков.Не тільки у політиці, але й у техніці автор "Основ безпаперової інформатики" випередив свій фізичний час на кілька десятиліть.6
В "Основах безбумажной информатики", которые распространялись в один год со стандартом SQL-82 в Соединенных Штатах Америки, Глушков затрагивает реляционную модель данных только как математическую концепцию и приводит математические формулы по преобразованию иерархических структур данных в реляционные.Очевидно также, что эффективные технические реализации реляционной модели данных пригодные для ОГАС Глушков на время своей смерти не знал.Советские файловые СУБД СИОД и ДИСОД все еще оставались не очень эффективными в ресурсно-математическом, а также в частности в общественном смысле, то есть недемократическими (их было трудно усваивать).В США, где Стовнбейкер в 1987 году создал основу для СУБД Постгресс ситуация не была отличной.Лишь через 10 лет Постгресс научили хранить данные на всех распространенных системах письменности и, в том числе, называть внутренние объекты БД на всех распространенных языках.Транзакционная архитектура СУБД Постгресс, которая недавно получила механизм репликации на несколько узлов гораздо более пригодна для реализации хранения данных в распределенных вычислительных центрах о которых писал Глушков.Не только в политике, но и в технике автор "Основ безбумажной информатики" опередил свое физическое время на несколько десятилетий.Список використаних джерел
Список использованных источников
8
1. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики Изд-е 2-е, исправленное - М.: Наука, Гл.ред физ.-мат. лит., 1987.- 552 с.8
1. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики Изд-е 2-е, исправленное - М.: Наука, Гл.ред физ.-мат. лит., 1987.- 552 с.9
2. Иванов В.К., Наумов А.Н., Вендров А.М. Программное обеспечение банков данных (прагматический подход) Международный научно- практический журнал Программные продукты и системы № 3 1988 г. ISSN 0236-235X Див. також http://swsys.ru/index.php?page=article&id=14729
2. Иванов В.К., Наумов А.Н., Вендров А.М. Программное обеспечение банков данных (прагматический подход) Международный научно-практический журнал Программные продукты и системы № 3 1988 г. ISSN 0236-235X См. также http:swsys.ruindex.php?page=article&id=1472